Задача 1

Хворий 35 років звернувся зі скаргами на сильний головний біль переважно в потиличній ділянці, підвищення температури тіла до 39°С, загальну слабкість, біль в епігастральній ділянці, блювання, носову кровотечу. При огляді: гіперемія обличчя, шиї та верхньої третини грудної клітки. На тулубі і кінцівках геморагічні висипання. АТ 80/40 мм рт.ст. З анамнезу з’ясовано, що тиждень тому повернувся із відрядження у тваринницькі господарства степових районів Криму. Відмічав укуси кліщів.

1. Попередній діагноз.
2. Які обстеження необхідно провести для уточнення діагнозу?

Задача 2

Хворий з гуманітарної місії у Кенії потрапив у шпиталь з приводу гіпертермії, тяжкої інтоксикації, повторних носових кровотеч, геморагій на шкірі і слизових оболонках. Раптово почалася профузна шлункова кровотеча. При наданні екстреної допомоги хворому на незахищену шкіру рук медичної сестри потрапили краплі крові. На 7-й день у медсестри розвинулися схожі ознаки захворювання: гіпертермія, геморагічний висип, носові кровотечі.

1. Попередній діагноз.
2. Які механізми і фактори передавання збудника мали місце в даному випадку?

Задача 3

Хворий госпіталізований в інфекційну лікарню зі скаргамина підвищення t 39°С, слабкість, гострий біль, носові кровотечі, геморагічні висипання на тулубі. З епіданамнезу з’ясовано, хворий нещодавно повернувся з відрядження у Херсонську область. Був покусаний кліщами. Діагностовано гарячку Конго-Крим.

1. Який імунітет виробляється після перенесеної гарячки Конго-Крим?
2. Які протиепідемічні заходи проводяться в осередку стосовно контактних осіб?

Еталони відповідей до завдань

Задача 1

1. Конго-кримська геморагічна гарячка, тяжкий перебіг.
2. Клінічний аналіз крові: лейкопенія, нейтропенія, гіпохромна анемія, тромбоцитопенія. Клінічний аналіз сечі: гіпоізостенурія, мікрогематурія; специфічна діагностика: дослідження крові – методом ПЛР для визначення  РНК вірусу; серологічні дослідження: РЗК, РНГА, ІФА у динаміці.

Задача 2

1. Конго-кримська геморагічна гарячка, тяжкий перебіг.
2. Гемоконтактний механізм передавання внаслідок прямого контакту з кров’ю хворого.

Задача 3

1. Після перенесеної гарячки Конго-Крим виробляється стійкий імунітет.
2. Протиепідемічні заходи стосовно контактних осіб в осередку не проводяться.

Задача 1

Хворий П., 50 років, захворів гостро з трясовиці, підвищення температури тіла до 38,3°С. Скаржиться на головний біль, блювання, дифузний біль у м’язах, малопродуктивний кашель. Об’єктивно: крепітація в ділянці нижньої долі правої легені. Рентгенологічно: дрібний інфільтрат у нижній долі правої легені. З анамнезу відомо, що працює на очисних спорудах слюсарем.

1. Сформулюйте попередній діагноз.
2. Яка тривалість інкубаційного періоду при цьому захворюванні?
3. Які протиепідемічні заходи здійснюються в даному випадку?

Задача 2

Хвора М., 32 роки, захворіла гостро. Захворювання почалося з трясовиці та підвищення температури тіла до 39˚С. Скаржиться на головний біль, сухий кашель. Вислуховується крепітація в нижніх відділах обох легень, діарея до 5 разів на добу. Відомо, що вдома є кондиціонер рециркуляційного типу.

1. Встановіть попередній діагноз.
2. Чи становить хвора епідеміологічну небезпеку для оточуючих?
3. Чи є необхідність у даному випадку проводити роз’єднання та екстрену профілактику контактним особам?

Задача 3

Хворий Д., 42 років доставлений до інфекційної лікарні машиною швидкої медичної допомоги зі скаргами на головний біль, біль у м’язах, підвищення температури до 38,6˚С, сухий кашель. Пацієнт розповідає, що хвороба почалася гостро з ознобу. Хворий працює на підприємстві, що здійснює технічне обслуговування та ремонт систем водопостачання, охолодження та кондиціювання.

1. Сформулюйте діагноз.
2. Охарактеризуйте механізм та шляхи передавання для даного захворювання.
3. Чи розроблена специфічна профілактика цього захворювання?

Еталони відповідей до завдань

Задача 1

1. Легіонельоз, хвороба легіонерів, правобічна нижньодольова пневмонія, середньотяжкий перебіг. ДН 1 ст.
2. 2–11 днів (частіше 5–7 днів).
3. Знезараження системи очисних споруд шляхом нагріву води до 60°С протягом доби. Знезараження дозами дезактин 0,1 % по 1 годині щоденно або концентрацією 2–3 мг/л протягом 24–48 годин.

Задача 2

1. Легіонельоз, хвороба легіонерів, двобічна нижньодольова пневмонія, середньотяжкий перебіг. ДН 2 ст. Вторинний ентерит.
2. Легіонельоз – типовий сапроноз; людина не є джерелом інфекції.
3. Роз’єднання та екстрену профілактику не проводять.

Задача 3

1. Легіонельоз, гарячка Понтіак, середньої тяжкості.
2. Механізм передавання – повітряно-краплинний; пиловий і аерогенний шляхи. Основним фактором передавання є водний аерозоль, який утворюється при функціонуванні різних систем побутового, промислового, лабораторного та медичного призначення.
3. На сучасному етапі специфічна профілактика знаходиться у стадії розробки.

Задача 1

Хворий М. 17 р., перебував на стаціонарному лікуванні з 4 до 16.09.00 р. Захворів гостро з гарячки до 40°С, вираженої інтоксикації, сильних болей у ліктьових і стегнових м’язах. Турбували нудота, блювання, значно знизився апетит. У день госпіталізації (4-й день хвороби) температура тіла підвищилася до 38,3°С. При об’єктивному обстеженні – гепатоспленомегалія, в сечі – олігурія. Протягом місяця до захворювання майже щодня купався у ставку, ловив рибу, порізав руку.

У крові: паличкоядерні нейтрофіли – 39%; ШОЕ – 36 мм/год. У сечі: білок 0,091 г/л; лейкоцити 40–50 у п. з.; еритроцити 10 у п. з. Жовтяниці не було: білірубін 19, 63 мкмоль/л; креатинін 0,41 мкмоль/л; сечовина 9,41 мкмоль/л.

1. Поставте попередній діагноз.
2. Які додаткові методи дослідження доцільно виконати у цьому випадку.
3. Тактика лікаря.

Задача 2

Хвора М., 47 років, перебувала на стаціонарному лікуванні 11.09–16.10. Захворіла гостро з високої температури до 39°С. Скаржилася на загальну слабкість, запаморочення, серцебиття, міальгії. Лікувалась самостійно “від грипу”, звернулася за медичною допомогою на 3-й день хвороби, тоді ж була госпіталізована. Вже в стаціонарі наступного дня з’явилися ознаки олігурії (добова кількість сечі – 300 мл за добу), але на фоні падіння АТ до 60 і 20 мм рт.ст. через 2 дні з’явилась жовтяниця. Відмічалось помірне збільшення розмірів печінки на 0,5–1,0 см, повторне блювання, носова кровотеча, петехії, гикавка, алергічна висипка (медикаментозна). Повторна гарячкова хвиля 21–28.09. На рентгенограмі – двобічна пневмонія.

У крові: паличкоядерні нейтрофіли – 32%; ШОЕ – 37 мм/год. У сечі: білок 0,73 г/л; лейкоцити 10–15 у п. з.; еритроцити 20–25 у п.з.; гіалінові циліндри 12 в п. з. Біохімічний аналіз крові: білірубін 280,8 мкмоль/л; креатинін 0,5 мкмоль/л; сечовина 29,1 мкмоль/л. За даними УЗД (15.09) печінка помірно збільшена, гомогенна, набряк паренхіми обох нирок.

1. Поставте попередній діагноз.
2. Що необхідно для підтвердження діагнозу?
3. Хворіла на лептоспіроз людина є джерелом збудника?

Задача 3

Хворому 45 років, мисливець. Захворів гостро: t підвищилась до 39°С, головний біль, запаморочення, болі у м’язах, загальна слабкість, відсутність апетиту. Під час огляду на 1 день хвороби: t 40°С, гіперемія обличчя і кон’юнктив, на слизовій оболонці ротоглотки – точкові крововиливи, крововилив під верхньою повікою справа, язик вкритий білим нашаруванням. Плямиста екзантема на шкірі, множинні дрібні травми кистей обох рук. Тони серця приглушені, ритм не порушений. Пульс 120/хв., АТ 140/85 мм рт.ст. Дихання жорстке, поодинокі сухі хрипи. Живіт не болючий, печінка + 2 см, селезінка не пальпується. Сеча звичайного кольору і кількості. Випорожнення не змінені.

1. Ймовірний діагноз?
2. Яке джерело та механізм передачі даного захворювання?
3. З якими захворюваннями слід провести диференційний діагноз?
4. Які протиепідемічні заходи виконуються при даному захворюванні?

Еталони відповідей до завдань

Задача 1

1. Лептоспіроз, безжовтянична форма гепаторенальний синдром середньої тяжкості.
2. Мікроскопія у темному полі зору крові та сечі для виявлення лептоспір, серологічне дослідження – реакція мікроаглютинації і лізису лептоспір, РНГА з парними сироватками хворого, ІФА, ПЛР.
3. Ліжковий режим, дієта № 5, 7. Етіотропна терапія – цефотаксім по 1 г 4 рази на добу внутрішньовенно 7–10 днів; патогенетична терапія – 5% розчин глюкози, реосорбілакт, 40% глутаргін, 0,9% фізіологічний розчин, сольові розчини; ентеросорбенти, 15–20% розчин манітолу поєднано з салуретиками, плазмаферез.

Задача 2

1. Лептоспіроз, жовтянична форма гепаторенальний, геморагічний синдроми середньої тяжкості. Ускладнення – двобічна пневмонія.
2. Мікроскопія у темному полі зору крові та сечі для виявлення лептоспір, серологічне дослідження – реакція мікроаглютинації і лізису лептоспір, РНГА з парними сироватками хворого, ІФА, ПЛР.
3. Хаора на лептоспіроз людина є епідеміологічним тупіком. Передача збудника від людини до людини не відбувається.

Задача 3

1. Лептоспіроз, безжовтянична форма геморагічний синдром середньої тяжкості.
2. Джерело збудника – дикі та домашні тварини, механізм передачі – контактний.
3. Диференційний діагноз проводиться з вірусними гепатитами, єрсиніозами (псевдотуберкульоз), геморагічними гарячками.
4. Дератизація на об’єктах і територіях; ветеринарно-санітарні заходи (виявлення, ізоляція, лікування хворих сільськогосподарських тварин, проведення карантинних заходів у господарствах, дотримання правил особистої гігієни.

Задача 1

Хворий 35 р. звернувся до лікарні зі скаргами на головний біль, багаторазове блювання, підвищення температури тіла. З анамнезу відомо, що працює на фабриці з вичинки шкір диких тварин. Цереброспінальна рідина мутна, визначається нейтрофільний плеоцитоз, збільшення кількості білка, глюкоза і хлориди в межах норми.

1. Сформулюйте попередній діагноз.
2. Складіть план обстеження.

Задача 2

Хворий 30 р., педагог. Звернувся у клініку на 3-й день хвороби зі скаргами на м’язовий біль, помірну слабкість, поганий апетит і відчуття жару. Початок хвороби гострий: підвищення температури до 38°С, ангіна, головний біль, розбитість. Звертає на себе увагу вечірнє підвищення температури тіла до 38–39°С (ремітуюча температура). Об’єктивно: стан середньої тяжкості, шкіра і слизові оболонки звичайного кольору, піднебінні мигдалики розрихлені, з гнійними пробками, шийні і підпахвинні лімфовузли розміром 2×3 см, еластичні, болючі. Збільшення печінки. Із епіданамнезу відомо, що хвора 12 днів тому купила свіжу телятину на базарі і при приготуванні м’яса порізала вказівний палець правої руки. Рану не обробляла. Периферична кров: лімфоцитоз (75%), ШОЕ – 43 мм/год, реакція з лістеріозним антигеном 1:160.

1. Сформулюйте діагноз.
2. Вкажіть джерело збудника та механізм передавання.

Задача 3

Вагітна Н, 30 років, була доставлена до пологового будинку. Після збору анамнезу та об’єктивного огляду був поставлений діагноз “Лістеріоз вагітних”.

1. Який інкубаційний період даного захворювання?
2. Протиепідемічні заходи в осередку?

Еталони відповідей до завдань

Задача 1

1. Гострий гнійний лістеріозний менінгіт, тяжкий перебіг.
2. Бактеріологічне дослідження крові та ліквору з посівом на м’ясо-пептонний агар, серологічне дослідження, ІФА, ПЛР.

Задача 2

1. Гострий лістеріоз, ангінозно-септична форма середньої тяжкості.
2. Ймовірне джерело збудника – теля. Механізм передавання – фекально-оральний. Фактор передавання – телятина.

Задача 3

1. Інкубаційний період триває 3–45, частіше 18–20 днів.
2. Раннє виявлення інфекції є важливим для матері, новонародженого та медичного персоналу, який прийматиме пологи, і для пологового будинку. Обстеження вагітних проводять ще в амбулаторних умовах. Інфіковані породіллі і новонароджені перебувають в ізольованих палатах для попередження горизонтальної трансмісії.

Задача 1

Хлопчик 10 років захворів три дні тому, коли з’явилась слабкість, втрата апетиту, болі в епігастрії та навколо пупка, метеоризм, пронос з неприємним запахом та домішками слизу, неперевареної їжі. Лабораторно: в калі виявлено 4-ядерні цисти овальної форми розміром 12 мкм.

1. Сформулюйте діагноз.
2. Які методи серологічної діагностики можна застосувати при даному захворюванні?
3. Які дитячі контингенти підлягають обстеженню на лямбліоз?

Задача 2

В гастроентерологічне відділення поступив хворий із запаленням жовчних шляхів. У порціях жовчі були знайдені найпростіші грушеподібної форми, двоядерні, з 4 парами джгутиків та опорним стержнем – аксостилем.

1. Сформулюйте діагноз.
2. Яка мета проведення паразитологічного дослідження при даному захворюванні?
3. Зазначте обсяг диспансерного спостереження, необхідного у цьому випадку.

Задача 3

У хворого із симптомами запалення дванадцятипалої кишки, жовчного міхура і жовчних протоків у фекаліях знайдені 2–4 ядерні цисти розміром 10–14 мкм, овальної форми з оболонкою напівмісяцевою.

1. Які найпростіші паразитують у хворого?
2. Вкажіть показання для проведення обстеження на лямбліоз.
3. Опишіть профілактику даного захворювання.

Еталони відповідей до завдань

Задача 1

1. Лямбліоз.
2. Використовується ІФА, РНІФ з метою виявлення імуноглобулінів класу М і G до антигенів трофозоїдів і цистних антигенів.
3. Діти, які відвідують дошкільні освітні установи, і школярі молодших класів 1 раз на рік при формуванні колективу або після річної перерви; діти та підлітки при оформленні в дошкільні та інші освітні установи (організації), притулки, будинки дитини, дитячі будинки, школи-інтернати, на санаторно-курортне лікування, в оздоровчі табори, в дитячі відділення лікарень; діти різного віку дитячих установ закритого типу та цілодобового перебування при надходженні і 1 раз на рік.

Задача 2

1. Лямбліоз.
2. Паразитологічні методи використовують для виявлення вегетативних або цистних форм лямблій по морфологічній ідентифікації при дослідженні жовчі або фекалій. При підозрі на лямбліоз досліджують порцію жовчі “А”, в якій присутній вміст просвіту дванадцятипалої кишки. У ній можуть бути виявлені вегетативні рухомі форми лямблій за умови дослідження та мікроскопії свіжозабраної жовчі. Для виявлення цистних форм лямблій у фекаліях застосовують копроскопічне дослідження. Вегетативні форми лямблій виявляються вкрай рідко, в основному в розріджених свіжевиділених фекаліях.
3. Диспансерний нагляд здійснюється протягом місяця з подальшим контрольним обстеженням, що передбачає триразове копрологічне дослідження з інтервалом в 1 день, або дуоденальне зондування.

Задача 3

1. Лямблії (Lamblia intestinalis).
2. Діарея невстановленої етіології, хронічні захворювання шлунково-кишкового тракту, дисбіоз кишечнику, гіпотрофія, відставання у фізичному розвитку, дерматити, кропив’янка, екзема, нейродерматит, імунодефіцитні стани, обструктивні бронхіти, бронхіальна астма, алергії невстановленої етіології, контактні з хворим (паразитоносієм) на лямбліоз.
3. Дотримання заходів з попередження фекального забруднення навколишнього середовища, харчових продуктів та води, а також обов’язкове дотримання санітарно-гігієнічного режиму в дитячих дошкільних, лікувально-профілактичних закладах та харчових об’єктах. Необхідне вживання тільки якісно термічно оброблених харчових продуктів та кип’яченої води.

Задача 1

Хворий Б., військовий, прибув у відпустку з Афганістану, доставлений машиною “швидкої допомоги” на другий день хвороби з діагнозом “вірусний гепатит”. При огляді: температура тіла 40,5°С, якій передував 30-хвилинний озноб, гіперемія обличчя, склерит. Пульс 90 за хв., ритмічний. У легенях без патологічних змін. Живіт м’який, печінка біля краю реберної дуги, селезінка збільшена на 2 см, болюча при пальпації. У крові: Ер. – 3×10¹²/л, Hb – 100 г/л, Л. – 3,4×10⁹/л; загальний білірубін – 70 мкмоль/л. Через день напад повторився. При дослідженні мазку крові: амебоподібні шизонти з вираженими псевдоподіями.

1. Встановити попередній діагноз.
2. Який механізм передавання реалізується при даному захворюванні?
3. Принципи профілактики даного захворювання.

Задача 2

У приймальне відділення машиною “швидкої допомоги” був доставлений хворий П., 32 роки. Захворювання почалося гостро з підвищення температури тіла до 39°С, якій передував озноб. Зниження температури супроводжувалося пітливістю, напад гарячки повторився через 1 день. Хворий скаржиться на загальну слабкість, озноб, головний біль, м’язовий біль. Об’єктивно: температура 39,6°С, ЧСС 97 за хвилину, АТ 100/60 мм рт ст. Шкіра бліда. Субіктеричні склери. Збільшення печінки та селезінки. З анамнезу: місяць тому повернувся з тривалого відрядження до Середньої Азії.

1. Встановити попередній діагноз.
2. Які методи лабораторного дослідження необхідно використати для встановлення заключного діагнозу?
3. Умови виписування хворого зі стаціонару.

Задача 3

Хвору Б., 30 років, турбують напади гарячки, ознобу, профузної пітливості, що повторюються кожен третій день. Хворіє 2 тижні. Склери та шкіра інтенсивно жовтушні. Печінка та селезінка збільшені. Рік тому працювала в Африці.

1. Встановити попередній діагноз.
2. Яка тривалість інкубаційного періоду для даного захворювання?
3. Чи є доцільною хіміопрофілактика у даному випадку? Обґрунтувати відповідь.

Еталони відповідей до завдань

Задача 1

1. Малярія, триденна, середнього ступеня тяжкості.
2. Трансмісивний, трансплацентарний та гемоконтактний.
3. Профілактика малярії заснована на абревіатурі “ABCD”: Awareness (“обізнаність”) – усвідомлення ризику захворювання малярією; Bites (“укуси”) – попередження та уникнення укусів комарів; Compliance (“комплаенс”) – спонукання до дії згідно з хіміопрофілактичними рекомендаціями; Diagnosis (“діагностика”) – швидке встановлення діагнозу та негайне лікування).

Задача 2

1. Малярія, триденна, середнього ступеня тяжкості.
2. Паразитоскопія препаратів крові, пофарбованих за методом Романовського-Гімзи – “товста” крапля та мазок; швидкі тести, ПЛР.
3. Виписування відбувається за умови клінічного одужання після курсу радикальної терапії і контрольної паразитоскопії крові з негативним результатом.

Задача 3

1. Малярія, чотириденна, середньої тяжкості.
2. Тривалість інкубаційного періоду складає 25–42 доби.
3. Так, є обов’язковою. Рекомендовано приймати хлорохін по 300 мг всередину 1 р/тиждень за 2 тижні до прибуття в ендемічну місцевість, увесь термін перебування в небезпечній місцевості та продовжити ще 4–6 тижні після виїзду з неї.

Задача 1

Хворий С., 32 роки, скаржиться на загальне нездужання, першіння в горлі, нежить, головний біль, загальну слабкість. Хворіє 3-тю добу; від початку недуги температура тіла підвищена в межах 37,2–37,5°С. Об’єктивно:загальний стан ближче до задовільного. Шкірні покриви бліді, висипань немає. Виражена гіперемія слизової задньої стінки глотки з гнійними “доріжками”. Пальпуються помірно болючі підщелепні лімфовузли. З боку внутрішніх органів патології не виявлено. Відомо, що за місцем роботи тиждень тому було госпіталізовано особу з діагнозом “Менінгококовий менінгіт”.

1. Сформулюйте попередній діагноз.
2. Яке лабораторне дослідження необхідно провести для верифікації діагнозу?
3. Чи обов’язкова госпіталізація даного хворого?

Задача 2

Хворий Н., 21 рік, студент. Звернувся до сімейного лікаря зі скаргами на різку слабкість, головний біль, світлобоязнь, багаторазове блювання, що не приносить полегшення, біль у спині, шиї, нижніх кінцівках. Захворювання розпочалося 2 доби тому з відчуття дертя в горлі, нежитю, загальної слабкості. Згодом загальний стан погіршився – з’явилися наведені вище скарги, мерзлякуватість, температура тіла підвищилася до 38,9°С. Об’єктивно: загальний стан важкий, температура 39,8°С, шкірні покриви бліді,акроціаноз. На шкірі пальців рук, ніг, стегон, сідниць є геморагічні висипання від петехій до крововиливів розміром 2–3 см. Визначається ригідність м’язів потилиці, позитивні симптоми Керніга, Брудзинського. Пульс 100 за хв., АТ 85/50 мм рт. ст.

1. Обґрунтуйте попередній діагноз.
2. Вкажіть місце госпіталізації, засіб транспортування хворого.
3. Які протиепідемічні заходи проводять в осередку інфекції?

Задача 3

У відділення реанімації у вкрай важкому стані доставлено хворого. Об’єктивно: у стані прострації, температура тіла 35,8 С, АТ 40/0 мм. рт. ст., пульс не визначається, на обличчі, кінцівках, тулубі рясна, різної величини і форми геморагічн ависипка з синюшним відтінком.

1. Сформулюйте попередній діагноз.
2. Назвіть фактори ризику даного захворювання.
3. Які профілактичні заходи необхідно провести контактним особам?

Еталони відповідей до завдань

Задача 1

1. Менінгококова інфекція, локалізована форма, назофарингіт, легкий перебіг.
2. Бактеріологічне дослідження змивів з носоглотки.
3. У даному випадку можна ізолювати хворого вдома та організувати активне відвідування з обстеженням протягом 10 днів.

Задача 2

1. Менінгококова інфекція, генералізована форма, менінгіт, менінгококцемія, тяжкий перебіг. Інфекційно-токсичний шок 1–2 ст.
2. Хворий підлягає госпіталізації в інфекційний стаціонар. Транспортування та надання невідкладної допомоги на етапах госпіталізації здійснює реанімаційна бригада швидкої допомоги.
3. В осередку проводять поточну дезінфекцію: вологе прибирання з дезінфікуючими засобами, провітрювання приміщення, УФО, кип’ятіння посуду.

Задача 3

1. Менінгококова інфекція, генералізована форма, менінгококцемія, тяжкий перебіг. Синдром Уотерхауса – Фрідеріксена.
2. Скупченість, тіснота спілкування різних верств населення в дитячих дошкільних закладах, школах, технікумах, казармах, інтернатах тощо; переохолодження.
3. Контактним дітям до 7 років є доцільним введення імуноглобуліну; антибіотико профілактика біциліном-5 в/м по 1,5 млн ОД одноразово.