Ситуаційні завдання:

Задача 1

Дівчинка 8 років захворіла 8 днів тому. Скарги на слабкість, підвищення температури тіла до 37,6-37,8 °С, гіперсалівацію, зниження апетиту, нудоту, біль у різних ділянках живота спастичного характеру. Із анамнезу відомо, що дитина часто вживала немиті фрукти і овочі.

• Який попередній діагноз?
• Яке дослідження необхідно провести для підтвердження діагнозу у першу чергу?

Задача 2

У працівниці кухні дитячого садка під час профілактичного огляду у калі були виявлені яйця аскарид. Протягом останнього місяця працівниця скаржилася на біль у животі, стілець до 3-х разів на добу, зниження апетиту.

• Що характерно для ранньої стадії інвазії?
• Назвіть рентгенологічну ознаку ураження легень при цьому захворюванні.

Задача 3

Хворий Н., 9 років, поступив у стаціонар із скаргами на слабкість, підвищення температури до 37,3 °С, уртикарні висипання на шкірі, кашель з харкотинням.  При дослідженні мокротиння були виявлені личинки аскарид.

• Яка клінічна стадія аскаридозу у пацієнта?
• Чи призначаються для лікування протигельмінтні препарати?

Еталони відповідей до завдань

Задача 1

1. Аскаридоз.
2. Дослідження фекалій на наявність яєць аскарид методом Като.

Задача 2

1. Сухий або вологий кашель.
2. Поодинокі або множинні інфільтрати в легенях.

Задача 3

1. Міграційна (рання) стадія.
2. Протигельмінтні препарати не використовують. Призначається патогенетична терапія (вітаміни, антигістамінні препарати тощо).

Тестові завдання:

Ситуаційні завдання:

Задача 1

Хворий Я., 60 років, скаржиться на озноб, підвищення температури тiла до 39 °С, загальне нездужання. На другий день захворювання на лiвiй гомiлцi з’явилась яскрава гiперемiя шкiри з нерiвними краями та набряком пiдшкiрної клiтковини, болючість відмічається по периферiї враженої ділянки.

1. Попередній діагноз.
2. Протиепідемічні заходи в осередку.

Задача 2

Хвора О., 63 роки, скаржиться на підвищення температури тіла до 38 °С, розбитість, нездужання. Ввечері наступного дня з’явився біль та відчуття розпирання в ділянці правої щоки. Об’єктивно: на шкірі правої щоки спостерігаються яскрава гіперемія з чіткими контурами, щільний набряк, пухирі з прозорим вмістом та геморагії.

1. Попередній діагноз.
2. Чи є необхідність проводити заключну дезінфекцію в осередку інфекції?

Задача 3

Хворий 58 років поступив на лікування з діагнозом бешиха лівої гомілки. З анамнезу – дане захворювання у хворого виникає кожні 2-3 роки.

1. Профілактичні заходи.

Еталони відповідей до завдань

Задача 1

1. Первинна бешиха лівої гомілки, еритематозна форма середньої тяжкості. Госпіталізація хворого в інфекційний стаціонар. Заключна дезінфекція в осередку бешихи не проводиться.
2. Протиепідемічні заходи щодо контактних осіб не проводяться. Виписування хворого зі стаціонару після клінічного видужання. Диспансерне спостереження у КІЗі протягом року. Для попередження рецидивів приймати 1,5 млн. ОД біциліну 5 – один раз на місяць протягом року.

Задача 2

1. Первинна бешиха обличчя, еритематозно-бульозна форма -середньої тяжкості.
2. Заключна дезінфекція в осередку після госпіталізації хворої не проводиться.

Задача 3

1. Після виписування зі стаціонару хворому рекомендувати дотримуватись правил особистої гігієни, уникати пошкодження шкіри, приймати імуномодулятори (неовір, імунофан, продигіозан). Для попередження рецидивів бешихи провести профілактику: приймати біцилін-5 по 1,5 млн. ОД 1 раз на місяць протягом 3 років.

Тестові завдання:

Ситуаційні завдання:

Задача 1

До лікаря звернулася сім’я з п’яти осіб зі скаргами на сухість у роті, м’язову слабкість, порушення зору. Усіх п’ятьох турбує «туман», «сітка» перед очима. Ніхто не може прочитати запропонований текст. Діти 9 і 13 років скаржаться на відчуття наявності чужорідного тіла у горлі, утруднене ковтання їжі. Із анамнезу стало відомо, що дані симптоми з’явилися сьогодні зранку. Напередодні сім’я святкувала ювілей, де було присутніми близько 50 гостей. У меню свята були різні продукти, у тому числі і консервовані.

1. Назвіть ймовірний діагноз.
2. Складіть алгоритм дій.
3. Чи проводиться заключна дезінфекція в осередку інфекції?

Задача 2

Серед продуктів харчування, які вживав хворий на ботулізм за 2 дні до початку захворювання, були гриби консервовані, протушковані з картоплею протягом 15 хв., гриби мариновані домашнього приготування; ікра в’яленої ставкової риби; консерви рибні промислового виробництва.

1. Які з перелічених продуктів можуть бути ймовірними факторами інтоксикації?
2. Чому?

Задача 3

У клініку інфекційних хвороб госпіталізований хворий А. зі скаргами на біль у ділянці шлунка, нудоту, головний біль, птоз, диплопію. Як стало відомо з анамнезу, хворий А. вживав власні консервовані гриби. На основі клінічної картини і анамнестичних даних був поставлений діагноз «ботулізм».

1. До якого роду відноситься збудник ботулізму?
2. Які морфологічні і тинкторіальні властивості збудника ботулізму?
3. Яка специфічна профілактика ботулізму?

Еталони відповідей до завдань

Задача 1

1. Ймовірний діагноз – ботулізм.
2. Лікар подає екстрене повідомлення в «ЛЦ», реєструє випадки у журналі обліку  інфекційних захворювань, госпіталізує хворих. Виявляє інших осіб, які вживали консервовані продукти, проводить їх клінічний огляд. Підозрілі продукти відбирає та направляє у лабораторію.
3. Посуд, який міг стикатися з продуктами, що містять ботулінічний токсин, знезаражують кип’ятінням.

Задача 2

1. Гриби мариновані, ікра.
2. Технологія приготування цих продуктів, умови зберігання не унеможливлюють збереження спор збудника та утворення ботулотоксину.

Задача 3

1. Збудник ботулізму відноситься до роду клостридій.
2. Має вид «тенісної ракетки», грампозитивний.
3. Специфічна профілактика проводиться полівалентною сироваткою, до складу якої входять антитіла проти ботулізму різних серотипів.

Тестові завдання:

Ситуаційні завдання:

Задача 1

Лікар встановив діагноз гострого бруцельозу жінці 35 років, яка проживає у селі.

1. Які дані епідеміологічного анамнезу Вам необхідно уточнити?
2. З якими спеціалістами необхідно проводити епідеміологічне обстеження?
3. Яким чином можна підтвердити діагноз?

Задача 2

 Хвора К., 47 р., працює на м’ясокомбінаті, проживає з чоловіком та 2 дітьми. На протязі 8 місяців відмічає субфебрильну гарячку, втомлюваність, зниження працездатності, біль у ділянці серця. Збільшені печінка та селезінка, радикуліт, поліартрит.

1. Чи проводяться заходи стосовно осіб, що контактували з хворою на бруцельоз?
2. Які протиепідемічні заходи потрібно провести в осередку?
3. Тактика лікування.

Задача 3

У хворого гострий бруцельоз. Відомо, що хворий проживає у селі, утримує корів і кіз. Серед тварин були випадки абортів.

1. Вкажіть ймовірний шлях зараження.
2. У чому полягає профілактика захворювання під час догляду за такими тваринами?
3. Діагностичне значення проби Бюрне.

Еталони відповідей до завдань

Задача 1

1. Необхідно з’ясувати, чи мала хвора контакт з великою рогатою худобою, свинями, козами, вівцями, чи допомагала худобі у пологах. Уточнити, чи не вживала жінка сире молоко, молочні продукти, бринзу, погано просмажене м’ясо.
2. Епідеміологічне обстеження необхідно проводити разом з лікарями ветеринарної служби.
3. Бактеріологічне дослідження крові, сечі, РА Райта-Хаддлсона.

Задача 2

1. Заходи не проводяться, так як від людини до людини бруцели не передаються.
2. Екстрене повідомлення в «ЛЦ», госпіталізація та лікування, обстеження сільськогосподарських тварин.
3. Призначаються антибіотики (тетрациклін зі стрептоміцином); патогенетична терапія, вітамінотерапія, імуномодулятори.

Задача 3

1. Ймовірні шляхи зараження: аліментарний, аерогенний, контактний.
2. Профілактика під час догляду за тваринами полягає у використанні захисного одягу та дезінфекційних засобів.
3. Проба Бюрне застосовується для виявлення специфічної сенсибілізації до бруцельозних антигенів, свідчить лише про інфікування, буває позитивною і у вакцинованих.

Тестові завдання:

Ситуаційні завдання:

Задача 1

Жінка, 25 років, поступила в інфекційне відділення лікарні на обстеження у зв’язку з довготривалою гарячкою. Турбує нічна пітливість за останні 4 міс. Схудла на 6 кг. Веде безладне статеве життя, у тому числі з іноземними громадяними. При огляді виявлено збільшення всіх груп лімфовузлів, гепатолієнальний синдром. У крові лейкоцитів 2,3 × 10⁹/л.

1. Сформулюйте попередній діагноз.
2. Які необхідні додаткові дослідження?

Задача 2

При обстеженні донора А. у крові виявлені антитіла до ВІЛ. Скарг немає. Практично здоровий.

1. Діагноз та лікарська тактика.

Задача 3

Немовля у віці 6 міс. має тяжку пневмонію, яка піддається звичайним методам лікування. Народилося у строк, з малою масою (2200 г), відставало у фізичному та психічному розвитку, відмічається мікроцефалія. Дитина з неблагополучної родини: батька немає, мати споживає ін’єкційно наркотики.

1. Про яку хворобу слід думати?
2. Необхідні протиепідемічні заходи.

Еталони відповідей до завдань

Задача 1

1. ВІЛ-інфекція. Клінічна стадія ІІ. Персистентна генералізована лімфаденопатія.
2. Необхідно дослідити кров на антитіла до ВІЛ методом ІФА.

Задача 2

1. ВІЛ-інфекція. Клінічна стадія І. Безсимптомний перебіг.
2. Повторне дослідження крові ІФА на антитіла до ВІЛ, при позитивному результаті проведення імуноблотингу. Усунення від здачі крові як донора. Диспансерне спостереження.

Задача 3

1. Вроджена ВІЛ-інфекція, ембріопатія.
2. Дитину необхідно ізолювати, виділити окремі голки, шприци, інфузійні системи, предмети догляду. Поточна дезінфекція. Дослідження крові дитини та її матері на антитіла до ВІЛ.

Тестові завдання:

Ситуаційні завдання:

Задача 1

П., 28 років, 4 грудня звернувся до лікаря на 7-й день хвороби зі скаргами на потемніння сечі, жовтушність слизових оболонок, шкіри, знебарвлення калу. Із анамнезу: вважає, що захворів 7 днів тому, коли підвищилася температура тіла до 37,90 С, погіршився апетит,з’явилися нудота, блювання, відчуття тяжкості у правому підребер’ї. На 5-й день хвороби потемніла сеча, пожовтіли шкіра та слизові оболонки, знебарвився кал. Через 1 день загальний стан хворого покращався, апетит нормалізувався, зникла нудота. Хворий відмічає, що за 4 тижні до того, як з’явилися  перші ознаки хвороби, він спілкувався з другом, у якого були вищезазначені симптоми. Об’єктивно: відмічається жовтушність шкіри, склер, слизових порожнини рота, в легенях дихання везикулярне, тони серця ритмічні, живіт м’який, при пальпації відмічається болючість у правому підребер’ї, нижній край печінки на 3 см нижче правої реберної дуги. У клінічному аналізі крові: ер. 4,5х10 12/л, Hb 126 г/л, лейк. 5,6х109/л, ШОЕ 10 мм/год, тр. 300х109/л. Біохімічний  аналіз крові: білірубін загальний 94 мкмоль/л, прямий 68 мкмоль/л, непрямий 26 мкмоль/л, АлАТ 1340 ОД/л, АсАТ 1300 ОД/л, тимолова проба 10 од.

• Сформулюйте діагноз.
• Яка сезонність найбільш характерна для цього захворювання?
• Зазначте період диспансеризації даного пацієнта.

Задача 2

В інфекційну лікарню доставили хворого С., 18 років, який звернувся до лікаря на 6-й день хвороби зі скаргами на потемніння сечі, жовтушність слизових оболонок, шкіри, знебарвлення калу. Із анамнезу: вважає, що захворів 6 днів тому,коли  підвищилася температура до 38,90 С, погіршився апетит, з’явилися нудота,блювання, відчуття тяжкості в правому підребер’ї. На 4-й день хвороби потемніла сеча, пожовтіли шкіра та слизові, знебарвився кал. Через 1 день загальний стан хворого покращався, апетит нормалізувався, зникла нудота. Хворий відмічає, що за 4 тижні до того, як з’явилися перші прояви хвороби, він спілкувався з подругою, яка мала такі ж симптоми. Об’єктивно: жовтушність шкіри і склер, слизової рота, в легенях дихання везикулярне, тони серця ритмічні, живіт м’який, при пальпації відмічається болючість у правому підребер’ї, нижній край печінки на 6 см нижче правої реберної дуги. У клінічному аналізі крові: ер. 4,5 × 10¹²/л, Hb 120 г/л, лейк. 5,6х10⁹/л, ШОЕ 10 мм/год. Біохімічний аналіз крові: білірубін загальний 211 мкмоль/л, прямий 168 мкмоль/л, непрямий 43 мкмоль/л, АлАТ 1470 ОД/л, АсАТ 1386 ОД/л, загальний білок 82 г/л, тимолова проба 10 од.

• Сформулюйте діагноз.
• Яка тривалість спостереження за контактними особами в осередку даної інфекційної хвороби?
• Чи можливо провести екстрену специфічну профілактику у цьому випадку?

Задача 3

Хвора М., 22 роки, виказує скарги на загальну слабкість, жовтушність шкіри і слизових, потемніння сечі, знебарвлення калу. За 3 дні до появи жовтяниці відмічала симптоми гострого респіраторного вірусного захворювання. Нещодавно повернулася з службового відрядження з країн Середньої Азії.

• Сформулюйте діагноз.
• Визначте умови виписування пацієнтки з інфекційного стаціонару.
• Чи існує специфічна профілактика при даній інфекційній хворобі?

 Еталони відповідей до завдань

Задача 1

• Гострий вірусний гепатит А, жовтянична форма, середнього ступеня тяжкості.
• Літньо-осіння сезонність.
• 6 місяців у КІЗі.

Задача 2

• Гострий вірусний гепатит А, жовтянична форма, тяжкий перебіг.
• 35 днів з моменту останнього контакту з джерелом інфекції.
• Так, донорським гамма-глобуліном контактним особам.

Задача 3

• Гострий вірусний гепатит А, жовтянична форма, середнього ступеня тяжкості.
• Виписування із стаціонару проводять після зникнення клінічної симптоматики хвороби, нормалізації вмісту білірубіну в крові (допускається його перевищення не більше ніж у 1,5 раза; активність АлАТ, АсАТ під час виписування не повинна перевищувати норму більше ніж у 2 рази).

Так, застосовують інактивовані вакцини проти вірусного гепатиту А. Імунітет після введення зберігається протягом 12-18 місяців.

Тестові завдання:

Ситуаційні завдання:

Задача 1

На станцію переливання крові звернувся громадянин Н., 27 років, для здачі крові. При опитуванні з’ясовано, що 7 років тому він перехворів на вірусний гепатит В. Чи можна його кров використовувати для гемотрансфузії?

Задача 2

До інфекційного стаціонару направлений хворий 17 років з жовтяницею зі скаргами на слабкість, зниження працездатності, зниження апетиту. З епіданамнезу з’ясовано, що 2 місяці тому хворому проведена апендектомія. При огляді: стан середньої тяжкості, шкіра, склери, слизові жовтушного кольору. Язик обкладений. Печінка виступає з-під реберної дуги на 2,5–3 см, еластичної консистенції, чутлива при пальпації. Сеча темного кольору.

1. Діагноз?
2. План обстеження.
3. Протиепідемічні заходи в осередку.

Задача 3

Хворого госпіталізовано в інфекційну лікарню з діагнозом гострий вірусний гепатит В.

1. Які обстеження необхідно провести контактним особам в осередку інфекції?

Еталони відповідей до завдань

Задача 1

1. Хворого необхідно відсторонити від донорства, оскільки антигенемія зберігається тривалий час.

Задача 2

1. Гострий вірусний гепатит В, жовтянична форма середнього ступеня тяжкості.
2. Загальноклінічні дослідження, біохімічний аналіз крові, кров на маркери гепатитів (HBsAg, анти HBcor, HBeAg, анти HCV, анти HAV).
3. Спостереження за осередком 6 місяців. Особам, що були в контакті з хворим, дослідження крові на HBsAg, активність Ал АТ, Ас АТ.

Задача 3

1. Дослідження крові на HBsAg та антитіл до HBcor Ag класу Ig M методом ІФА, визначення активності Ал АТ. Ас АТ.

Тестові завдання:

Ситуаційні завдання:

Задача 1

До інфекційного стаціонару госпіталізований хворий Н.,18 років, зі скаргами на нудоту, дискомфорт в епігастральній ділянці. На 3-й день від початку захворювання потемніла сеча, ще через 2 дні з’явилася жовтяниця. З’ясовано, що останні 2 роки вживає ін’єкційно наркотики. При огляді: жовтушність шкіри, склер. Печінка збільшена до 3 см, чутлива при пальпації. Сеча темна, кал звичайного забарвлення.

1. Попередній діагноз.
2. План обстеження.
3. Заходи щодо контактних осіб.

Задача 2

Хворому Д.,38 років, встановлено діагноз хронічного вірусного гепатиту С.

1. Назвати ймовірні наслідки даного захворювання?
2. Яку вакцинацію необхідно рекомендувати хворому?

Задача 3

За медичною допомогою звернувся хворий з жовтяницею, якому 2 місяці тому проведена холецистектомія.

1. Чи досить цих даних для встановлення діагнозу «вірусний гепатит С»?
2. Які протиепідемічні заходи необхідно провести в осередку інфекції?

Еталони відповідей до завдань

Задача 1

1. Гострий вірусний гепатит С, жовтянична форма.
2. Загальноклінічні аналізи крові, сечі. Біохімічний аналіз крові (білірубін, його фракції; АлАТ, АсАТ, ЛФ). Маркери вірусів гепатитів: анти-HCV, HBsAg, анти HBcor методом ІФА, анти HAV.
3. Спостереження за контактними особами протягом 6 міс. Обстеження на маркери вірусів гепатиту В і С.

Задача 2

1. Найнебезпечнішими наслідками хронічного ВГС є розвиток цирозу печінки та гепатоцелюлярної карциноми.
2. Даному хворому необхідно рекомендувати вакцинацію проти ВГА і ВГВ для запобігання розвитку мікст-інфекції.

Задача 3

1. Для підтвердження діагнозу хворому необхідно призначити крім загальноклінічних аналізів і біохімічного дослідження крові визначення маркерів вірусів гепатиту В і С (HBsAg,  анти HB-cor, анти-HCV методом ІФА).

2. Хворого госпіталізувати в інфекційний стаціонар. За осередком встановити медичне спостереження на 6 міс. Контактних осіб обстежити на маркери ВГС і ВГВ.

Тестові завдання:

Ситуаційні завдання:

Задача 1

Хвора П., 18 років, на 7-му місяці вагітності захворіла гостро через 3 тижні після повернення з Туркменістану. Після триденної гарячки з’явилась жовтяниця, біль у правому підребер’ї, загальмованість, геморагічні висипання на шкірі. Встановлено діагноз гострого вірусного гепатиту Е.

1. Вкажіть епідеміологічні особливості захворювання?
2. Правила виписування зі стаціонару.

Задача 2

Хвора Н., 32 роки, звернулася до лікаря на 9-й день хвороби зі скаргами на потемніння сечі, жовтушність слизових оболонок, шкіри, знебарвлення калу. Місяць тому повернулася з відрядження з Африки. Встановлено діагноз гострого вірусного гепатиту Е.

1. План проведення протиепідемічних заходів.
2. Умови диспансеризації.

Задача 3

Хворий З., 23 роки, звернувся зі скаргами на пожовтіння шкіри і слизових, нудоту, погіршення апетиту і болі у правому підребер’ї, знебарвлений кал і потемніння сечі. Нещодавно повернувся з відрядження до Азії. Встановлено діагноз гострого вірусного гепатиту Е.

1. Вкажіть період заразності джерела збудника.
2. Який імунітет розвивається після перенесеного захворювання?

Еталони відповідей до завдань

Задача 1

1. Поширеність переважно в Азії, Африці, Південній Америці; вибуховий характер епідемій, пов’язаний з водним шляхом передавання; нерівномірність поширення захворювання і низька осередковість у родинах; вік хворих від 15 до 40 років.
2. Зникнення клінічної симптоматики; нормалізація лабораторних показників (рівень АлАТ не повинен перевищувати норму в 2 рази, вміст білірубіну 20-30 мкмоль/л).

Задача 2

1. Раннє виявлення та ізоляція хворих; спостереження за контактними, щоденний огляд, лабораторні дослідження 1 раз у 10-15 днів; нагляд за закладами громадського харчування; особиста гігієна; поточна і заключна дезінфекція.
2. Диспансеризація протягом 6 місяців (раз у місяць огляд інфекціоніста, біохімічний аналіз крові).

Задача 3

1. З другої половини інкубаційного періоду починається виділення вірусу з фекаліями, а максимальна заразність в останні 7-10 днів інкубаційного і в переджовтяничному періодах.
2. Перенесене захворювання залишає стійкий імунітет. Повторні захворювання зустрічаються рідко.

Тестові завдання:

Ситуаційні завдання:

Задача 1

Чоловік 62 років хворіє 3-ю добу. Скаржиться на біль, висипання на задньо-боковій поверхні грудної клітки справа. Захворювання розпочалося гостро з гарячки (38,7°С), болючості шкіри у вказаній ділянці. 2 тижні тому контактував із хворим на вітряну віспу. При огляді: гіперемія, інфільтрація шкіри у IV–V міжребер’ї справа, на тлі якої є згруповані пухирці, місцями кірочки, при пальпації визначається болючість. Температура тіла 37,5°С. Загальний стан середньої тяжкості. В сім’ї є ще дитина 2 років, яка не хворіла на вітряну віспу.

1. Яке захворювання можна запідозрити у пацієнта?
2. Чи потрібна госпіталізація хворого в даному випадку? Відповідь обґрунтуйте.
3. Які протиепідемічні заходи в осередку слід здійснити з метою попередження поширення інфекції?

Задача 2

Дівчинка 5 років захворіла гостро. Відчула слабкість, незначну кволість. Після підвищення температури тіла до 37,3°С на шкірі волосистої частини голови та обличчі з’явився нечисленний везикульозний висип з вінчиком гіперемії, який протягом 2-х діб поширився по всьому тулубу.

1. Поставте попередній діагноз.
2. Які методи специфічної діагностики можна застосувати у даному випадку?
3. Коли дитині буде дозволено відвідувати дитячий дошкільний заклад?

Задача 3

Дільничний педіатр оглянув хвору дитину 6 років, якаскаржилася на підвищення температури тіла до 39,9°С, висипку, що супроводжувалася свербіжем шкіри, зниження апетиту, загальну слабкість. Хворіє протягом 4 днів. При огляді шкіра бліда, на волосистій частині голови, обличчі, тулубі, кінцівках поліморфна висипка: плями, папули, везикули, бурі кірочки.У родині є старший брат, який перехворів вітряною віспою 5 років тому.

1. Поставте діагноз.
2. Чи є старший брат джерелом збудника?
3. Що можна застосувати для екстреної профілактики батькам хворої дитини, які не хворіли вітряною віспою?

Еталони відповідей до завдань

Задача 1

1. Первинний локалізований оперізувальний герпес, грудна форма з локалізацією за ходом міжреберних проміжків справа, середньої тяжкості.
2. Обов’язково, оскільки дитина, що не хворіла вітряною віспою та відвідує ясла, є групою ризику в клініко-епідеміологічному відношенні, а даний хворий є джерелом збудника.
3. Ізоляція хворого в умовах інфекційного стаціонару.

Задача 2

1. Вітряна віспа, типова форма, середньої тяжкості.
2. Мікроскопія вмісту везикул (тільця Арагао), ІФА, ПЛР, культуральний метод.
3. Через 5 днів від появи останнього елементу висипки за умови клінічного одужання.

Задача 3

1. Вітряна віспа, типова форма, середньої тяжкості.
2. Ні, оскільки джерелом збудника є хворий (контагіозність триває з кінця інкубаційного періоду до 5-ї доби з моменту появи останніх елементів висипу).
3. Батькам можна ввести 3 мл специфічного гаммаглобуліну внутрішньом’язово.

Тестові завдання:

Ситуаційні завдання:

Задача 1

В інфекційне відділення поступив іноземний студент, мешканець села в Уганді, який 3 дні тому повернувся до навчання з батьківщини. Скаржиться на мерзлякуватість, підвищення температури тіла до 38–40°С, головний біль та біль в очах, розлиту міалгію та виражену загальну слабкість.

1.  Поставте попередній діагноз.
2. Яким чином можна встановити заключний діагноз?
3. Чи є небезпечним даний хворий для оточуючих?

Задача 2

Хворий П., 62 роки, мешканець сільської місцевості, госпіталізований в інфекційне відділення в жовтні 2016 р. у стані сопору. Загальний стан вкрай тяжкий, температура тіла 39,5°С, на дошпитальному етапі 3-разове блювання. Гіперемія обличчя, кон’юнктивіт, склерит. Є клонічні судоми, ригідність потиличних м’язів, парез IX пари черепних нервів, горизонтальний ністагм, задишка, АТ 80/40 мм рт. ст., ЧСС 110 за хв. У лікворі лімфоцитарний плеоцитоз. Встановлено попередній діагноз: гарячка Західного Нилу, менінгоенцефаліт, тяжкий перебіг.

1. Як проводиться епідеміологічне обстеження осередку гарячки Західного Нілу?
2. Яким чином проводиться ліквідація осередку гарячки Західного Нілу в сільській місцевості?
3. Хто є основним джерелом збудника при гарячці Західного Нілу?

Задача 3

Хвора А., 49 років, вчителька сільської школи, госпіталізована в інфекційний стаціонар на 2-й день хвороби з попереднім діагнозом:гарячка Західного Нілу, гарячкова форма, середньої тяжкості.

1. Який перебіг даної клінічної форми захворювання частіше зустрічається в практиці лікаря-інфекціоніста?
2. Які умови допуску даної хворої до роботи після видужування?
3. Назвіть групи ризику щодо виникнення даного захворювання.

Еталони відповідей до завдань

Задача 1

1. Гарячка Західного Нілу, гарячкова форма, середньої тяжкості.
2. Вірусологічний метод, ПЛР, ІФА з парними сироватками.
3. Даний хворий є потенційно небезпечним для оточуючих лише за наявності комарів або кліщів.

Задача 2

1. Проводиться збір епідеміологічного анамнезу серед контактних осіб, лабораторні дослідження матеріалу зовнішнього середовища осередку, вивчення документації, спостереження за осередком інфекції, заповнення карти епідеміологічного обстеження осередку з урахуванням додаткових відомостей.
2. Кожне подвір’я з житловими та нежитловими приміщеннями, господарськими будівлями, можливими місцями “днювань” комарів підлягає дератизаційній і дезінсекційній обробці. Наявні поряд із селом невеликі водоймища, що не мають господарського значення та заселені личинками комарів, прилеглі до них території, обробляються дезінсекційними засобами; також рекомендовано спланувати меліорацію небезпечної місцевості.
3. Головним джерелом і резервуаром гарячки Західного Нілу в природі є переважно перелітні птахи.

Задача 3

1. Переважно перебіг даної форми захворювання сприятливий,гарячковий період триває від 2 до 6 днів.
2. Виписування хворої зі стаціонару відбувається після клінічного видужання, після чого їй дозволено приступити до роботи в школі за фахом.
3. Проживання в сільській місцевості, часте відвідування ендемічних природних середовищ (полювання, рибальство, робота в лісництві тощо), особи з імунодефіцитами та віком понад 50 років.

Тестові завдання:

Ситуаційні завдання:

Задача 1

Хворий Л., 30 років, звернувся до лікаря зі скаргами на підвищення температури тіла до 37,6°С, слабкість, набряк, свербіж і печію  на облямівці губ. Через 2 дні утворилися пухирці з прозорим вмістом.

1. Сформулювати діагноз.
2. Які протиепідемічні заходи необхідно провести в осередку інфекції?

Задача 2

Хворий А., 28 років, звернувся до офтальмолога зі скаргами на відчуття печіння в очах, фотофобію, порушення зору. При огляді: набряк повік, збільшення привушних і задньошийних лімфатичних вузлів. Офтальмоскопія – везикульозний кератит, осередки хоріоретиніту на очному дні.

1. Попередній діагноз?
2. Чим можна підтвердити діагноз захворювання?

Задача 3

Машиною швидкої допомоги до неврологічного відділення доставлений хворий Н., 32 років, зі скаргами на гарячку, головний біль, блювання, запаморочення, напади судом. Захворів гостро з підвищення температури до 39,6°С, на тлі якої з’явився  сильний біль голови, блювання. При огляді: позитивні менінгеальні знаки, свідомість затьмарена, патологічні рефлекси. На губах, крилах носа, щоках везикульозний згрупований висип.

1. Ймовірний діагноз?
2. Специфічна діагностика.
3. Диспансерне спостереження.

Еталони відповідей до завдань

Задача 1

1. Первинний простий герпес шкіри навколо рота, локалізований, легкий перебіг.
2.  Протиепідемічні заходи не проводяться.

Задача 2

1. Первинний простий герпес з ураженням очей (кератокон’юктивіт), середньотяжкий перебіг.
2. Кров на ІФА для визначення IgM до ВПГ-1; цитологічне дослідження вмісту везикул з рогівки очей.

Задача 3

1. Первинний простий герпес з ураженням ЦНС (менінгоенцефаліт), тяжкий перебіг.
2. Дослідження ліквору (клінічне, біохімічне, цитологічне), кров на ІФА (IgM до ВПГ-1), ПЛР (кров, ліквор) ДНК ВПГ-1.
3. Диспансерне спостереження у невролога протягом 1 року.

Тестові завдання:

Ситуаційні завдання:

Задача 1

Хворий А., 19 років, скаржиться на гавкаючий кашель, підвищення температури тіла до 38°С, наявність катаральних явищ.

1.  Сформулюйте попередній діагноз.
2. Чи потрібна госпіталізація даного хворого?
3. Які протиепідемічні заходи є першочерговими?

Задача 2

В поліклініку звернувся хворий 27 років на 2-у добу з моменту захворювання зі скаргами на субфебрилітет, сухий кашель, відчуття дертя в горлі. Об’єктивно: інтоксикація виражена помірно, є явища бронхіту, ринофарингіту, гіперемія та набряк задньої стінки глотки. На рентгенограмі органів грудної клітки – посилення легеневого малюнку, дрібні кільцеподібні тіні.

1. Сформулюйте попередній діагноз.
2. Які методи лабораторної діагностики дозволять встановити заключний діагноз?
3. Чи існує специфічна профілактика даного захворювання?

Еталони відповідей до завдань

Задача 1

1. Парагрип (клінічно), середньої тяжкості.
2. Госпіталізація в даному випадку є не обов’язковою, здійснюється за клініко-епідеміологічними показаннями (тяжкий або ускладнений перебіг, наявність у родині дітей раннього віку, проживання в закритому колективі або гуртожитку).
3. Раннє виявлення хворого та його ізоляція; проведення поточної дезінфекції препаратами хлору, методом УФО, провітрювання та вологе прибирання приміщення де перебуває хворий. Особи, що доглядають за хворим, повинні користуватися марлевими масками із 4–6 шарів або одноразовими зі зміною кожні 2 години.

Задача 2

1. РС-інфекція.
2. РЗК, РН, РГГА, ІФА.
3. Не існує.

Тестові завдання:

Ситуаційні завдання:

Задача 1

В інфекційне відділення поступив хворий 30 років зі скаргами на підвищення температури тіла до 39,5°С, головний біль, світлобоязнь, ломоту в тілі, загальну слабкість, зниження апетиту. Об’єктивно: катаральні явища виражені незначно, язик покритий синюшно-білими нашаруваннями, гіперемія та зернистість глотки.

1. Сформулюйте попередній діагноз.
2. Якими лабораторними методами можна встановити етіологію недуги?
3. Чи існує специфічна профілактика даного захворювання?

Задача 2

Хворий Н, 30 років звернувся до лікаря зі скаргами на підвищення температури тіла до 39°C, різкий головний біль, з локалізацією в лобній ділянці, надбрівних дугах, м’язах всього тіла, біль при русі очей, сухий кашель. Об’єктивно: дифузна гіперемія зіву, сухість слизових, при аускультації жорстке дихання. В аналізі крові: лейкопенія, відносний лімфоцитоз за рахунок зменшення нейтрофілів.

1. Сформулюйте попередній діагноз.
2. Якими лабораторними методами можна встановити етіологію недуги?
3. Чи проводиться спостереження за контактними особами?

Задача 3

Хворий М, 27 років, звернувся до сімейного лікаря зі скаргами на сильний головний біль, біль в очних яблуках, м′язах і суглобах, загальну слабкість, відсутність апетиту, частий сухий кашель, закладеність носа, відчуття першіння в горлі. Об′єктивно: лице одутле, дещо гіперемійоване. Носове дихання ускладнене. В зіві розлита яскрава гіперемія задньої стінки глотки і її зернистість. В легенях – жорстке дихання, поодинокі сухі хрипи. Ps – 102 удари а хвилину.

1. Ваш попередній діагноз?
2. Які профілактичні заходи потрібно провести в осередку інфекції?
3. Чи зазначена імунопрофілактика від даної недуги у календарі щеплень?

Еталони відповідей до завдань

Задача 1

1. Грип (клінічно), середньої тяжкості.
2. ПЛР, РІФ, швидкі тести, РГГА, РЗК, РРГ.
3. Так, щеплення протигрипозними вакцинами за місяць до очікуваного підвищення захворюваності на грип, зокрема Інтанза 9/Інтанза 15, Гриппол, Флюарикс, Інфлувак, Ваксигрип.

Тестові завдання:

Ситуаційні завдання:

Задача 1

Мешканка Прибалтики часто вживає свіжу рибу. За останні місяці відмічає загальну слабкість, запаморочення, біль у м’язах, схуднення, виділення з калом частин гельмінтів. Об’єктивно: хвора бліда,  набряки на гомілках та попереку, зниження гучності серцевих тонів, систолічний шум на верхівці, АТ– 100/70 мм.рт.ст. Печінка +2 см, язик яскраво-червоний з тріщинами. Загальний аналіз крові: гемоглобін 73 г/л, еритроцити 2,3×10¹², КП 1,2. У мазку: мегакаріоцити, макроцити, еритроцитоз тільцями Жолі-Кебота.

1. Встановіть попередній діагноз.
2. Вкажіть можливе джерело збудника, механізм та шляхи передавання інфекції.
3. Яка тривалість інкубаційного періоду?
4. Вкажіть метод підтвердження діагнозу.
5. Зазначте об’єм диспансеризації.

Задача 2

Хвора В., 42 роки, мешканка Тюменської області неодноразово лікувалася з приводу гастриту, гіпохромної анемії, неврастенії. Місяць тому стан хворої погіршився: окрім болю в епігастральній ділянці та диспепсичних розладів, з’явилися запаморочення, субфебрилітет, сонливість, зниження працездатності, парестезії. Печінка та селезінка збільшені. В мазку крові виявлені мегалобласти, мегакаріоцити. Еритроцити І 2,9×10¹²/л, гемоглобін 80 г/л, лейкоцити 4×10⁹/л, відносний лімфоцитоз, нейтропенія, ШОЕ 33 мм/год.

1. Вкажіть попередній діагноз.
2. Зазначте географічну поширеність даного гельмінтозу.
3. Які заходи особистої профілактики захворювання?

Задача 3

В лікарню поступив хворий зі скаргами на нудоту, блюваня, розлитий біль у животі. Температура тіла субфебрильна, на язиці яскраво-червоні, болісні плями та тріщини, живіт здутий, кал водявий та рясний. При лабораторному дослідженні кала знайдено велику кількість яєць овальної форми, жовто-коричневого кольору, на одному кінці знаходиться горбик, на іншому – кришечка. У мазку крові виявлені мегалобласти, мегакаріоцити,  еритроцити з тільцями Жолі та Кебота. Еритроцити 2,6×10¹²/л, гемоглобін 85 г/л, лейкоцити 4,5×10⁹/л, відносний лімфоцитоз, нейтропенія, ШОЕ 23 мм/год.

1. Вкажіть попередній діагноз.
2. Які фактори наймовірніше сприяли зараженню хворого даним гельмінтозом?
3. Які заходи повинні бути проведені в епідеміологічному осередку?

Еталони відповідей до завдань

Задача 1

1. Дифілоботріоз, анемія 2-го ступеня.
2. Джерело інвазії – людина, кішка, собака. Механізм передавання – фекально-оральний; шлях передавання – харчовий.
3. Від 20 до 60 діб.
4. Копроовоскопія.
5. Протягом 6 місяців з щомісячним трьохразовим копроовоскопічним дослідженням.

Задача 2

1. Дифілоботріоз.
2. Райони з холодним кліматом (дифілоботріоз поширений у північних районах Карелії, на Кольському півострові, басейнах північних річок, у Прибайкаллі, Поволж’ї, а також у Прибалтиці).
3. Особиста профілактика полягає в тому, щоб не вживати в їжу сиру, недостатньо просолену, смажену чи варену рибу, свіжу малосолену ікру. Рибний фарш, котлети і дрібну рибу необхідно смажити не менше ніж 15–20 хв, а нерозпластані частини великої риби — не менше 30–40 хв. Ікру необхідно обробляти окропом.

Задача 3

1. Дифілоботріоз.
2. Вживання в їжу погано обробленої риби, свіжопросоленої ікри; недотримання гігієнічних заходів при обробленні риби
3. Обстежити на наявність дифілоботріозу тих, хто харчувався разом з хворим, проводити масові обстеження в осередках дифілоботріозу, виявлених хворих направляти в стаціонар для дегельмінтизації.В осередках дифілоботріозу необхідно проводити дегельмінтизацію собак і котів, інвазованих стьожаком широким.

Тестові завдання:

Ситуаційні завдання:

Задача 1

З інфекційного стаціонару виписана дитина 3-х років, яка перенесла дифтерію ротоглотки локалізовану острівцеву форму. Відомо, що до захворювання дитина отримала первинний імунний комплекс. Ревакцинація у 18 місяців не проводилася.

1. Яким чином буде здійснюватися подальша імунізація цієї дитини?

Задача 2

У дитини віком 1 рік підвищилася температура, з’явився набряк лівого ока. При огляді дільничним лікарем на 2-й день хвороби виявлено: дитина млява, температура 37,5°С, зів, ніс, шкіра чисті. Ліва верхня повіка набрякла, очей відкрити майже не вдається. Набряк щільний, у куті ока гнійно-сукровичне виділення. На гіперемованій кон’юнктиві нижньої повіки біло-сірий щільний наліт, що не знімається. Іншої патології не виявлено.

1. Які дослідження необхідно провести для підтвердження діагнозу?

Задача 3

Дитина 7 років. Страждає частими ГРВІ, ангінами. До 2 років отримала 4 щеплення проти дифтерії. Захворювання почалося з підвищення температури до 39°С, болю у горлі, блювання, головного болю. Через 2 дні був викликаний лікар. При огляді: стан тяжкий, блідий, млявий, у ротоглотці застійна з синюшним відтінком гіперемія слизової, набряк, нальоти на мигдалинах і дужках (+) тканина, сірого кольору, не знімаються. Голос з носовим відтінком. Регіональні лімфовузли до 3 см, щільні і болючі, набряк на шиї, який поширюється до середини шиї. Тони серця приглушені, тахікардія (106 за хв.). Госпіталізований. На 3-й день лікування отримано результат бактеріологічного дослідження – виділений токсигенний штам коринебактерії дифтерії mitis. На 7-й день хвороби стан погіршився: з’явився гугнявий голос.

1. Вкажіть подальший план проведення щеплень проти дифтерії даній дитині.

Еталони відповідей до завдань

Задача 1

1. Імунізація буде проводитися згідно календаря профілактичних  щеплень, тобто наступна ревакцинація  цій дитині буде у 6 років. Діти і підлітки, які перенесли легку форму дифтерії, додатковому щепленню не підлягають.

Задача 2

1. У день госпіталізації і наступні 2 дні проводиться бактеріологічне дослідження на дифтерію із зіву, носу, очей.  Забір крові для визначення титру антитіл у РПГА проводиться у день поступлення до введення сироватки не пізніше 4-5 дня від початку хвороби. Консультація офтальмолога. Перед виписуванням дворазове бакобстеження з інтервалом 1–2 дні.

Задача 3

1. Додаткове щеплення через 6 місяців після перенесеної дифтерії, воно співпадає з віковою ревакцинацією у 6 років АДП-м анатоксином.

Тестові завдання:

Ситуаційні завдання:

Задача 1

Мати хлопчика 4,5 років звернулася до дільничного лікаря зі скаргами на дратівливість дитини, порушення сну, свербіння в періанальній ділянці, промежині, статевих органах.

1. Сформулюйте попередній діагноз.
2. Зазначте необхідні заходи для підтвердження діагнозу.
3. Вкажіть інкубаційний період даного захворювання.
4. Опишіть профілактичні заходи, які необхідно вжити.

Задача 2

Дівчинка 5 років. Скарги на біль у черевній порожнині (умбілікальна ділянка), зниження апетиту. У клінічному аналізі сечі: 10–15 лейкоцитів у полі зору. При об’єктивному огляді змін не виявлено. Загальний аналіз крові без патології. У калі  виявлено гострики. У мазку зі слизової зовнішніх статевих органів (після підмивання) виявлено велику кількість лейкоцитів і епітеліальних клітин.

1. Вкажіть можливий діагноз.
2. Зазначте джерело та механізм передачі даного захворювання.
3. Проведіть диференційний діагноз.
4. Які протиепідемічні заходи виконуються при данному захворюванні?

Задача 3

На прийом до дільничного педіатра звернулася мати з дитиною 4-х років. При обстеженні отримані наступні дані: скарги на свербіння в перианальній ділянці, біль у животі, зниження апетиту, нудоту, порушення сну, спостерігається також нічне нетримання сечі. Дівчинка зі слів матері стала примхливою, дратівливою. Симптоми з’явилися близько 2-х тижнів тому. Об’єктивно: дівчинка активна, шкірні покриви бліді, живіт м’який, злегка болючий при пальпації навколо пупка, навколо ануса сліди розчухування.

1.  Який діагноз можна поставити цій дитині?
2. Опишіть методи діагностики у даному випадку.
3. Хто підлягає обстеженню на дане захворювання?

Еталони відповідей до завдань

Задача 1

1. Ентеробіоз.
2. Необхідно взяти зішкріб з перианальних складок до ранкового туалету з подальшою мікроскопією.
3. 10–15 днів.
4. Профілактика: виявлення хворих на ентеробіоз; лікування виявлених інвазованих осіб та хіміопрофілактика контактних; санітарно-паразитологічний контроль у дошкільних освітніх установах, організаціях громадського харчування, плавальних басейнах і інших організаціях; санітарно-гігієнічні та дезінвазивні заходи; навчання медичного та обслуговуючого персоналу дитячих організованих колективів; санітарна освіта населення.

Задача 2

1. Ентеробіоз, ускладнений вульвовагінітом.
2. Джерело інвазії: хвора людина.  Механізм зараження:  фекально-оральний.
3. Інфекції сечових шляхів, хронічний пієлонефрит.
4. При виявленні ентеробіозу рекомендують проводити щоденний ранковий і вечірній туалет перианальної області водою з милом і носити закриту натільну білизну. Натільну білизну хворого щодня кип’ятять і прасують гарячою праскою. Постільна білизна раз на 2-3 дні прасується гарячою праскою. У приміщенні, де перебуває хворий, проводять вологе прибирання. Посуд, нічні горщики та дитячі іграшки періодично обливають окропом.

Задача 3

1. Ентеробіоз.
2. Необхідно взяти зішкріб з періанальних складок до ранкового туалету з подальшою мікроскопією.
3. Діти дошкільних освітніх установ; персонал дошкільних освітніх установ; школярі молодших класів; діти, підлітки, декретовані контингенти при диспансеризації та профілактичних оглядах; діти, підлітки за епідемічними показаннями (часто хворіють гострими кишковими інфекціями, які проживають в антисанітарних умовах і соціально неблагополучних сім’ях); діти та підлітки, що оформляються у дошкільні освітні установи (організації), притулки, будинки дитини, дитячі будинки, школи-інтернати, на санаторно-курортне лікування, в оздоровчі табори, в дитячі відділення лікувально-профілактичних установ; діти різного віку дитячих установ закритого типу та цілодобового перебування; амбулаторні і стаціонарні хворі дитячих поліклінік і лікарень; діти дошкільного та молодшого шкільного віку, які відвідують плавальні басейни у відповідності з нормативними документами; декретовані та прирівняні до них контингенти; особи, контактні з хворим на ентеробіоз.

Тестові завдання:

Ситуаційні завдання:

Задача 1

Хворий В., 24 роки, звернувся до лікаря зі скаргами на раптове підвищення температури тіла до 38,6°С, відсутність апетиту, слабкість, припухлість і біль за вушною раковиною зліва, який посилюється під час розмови та жування. Об’єктивно: асиметрія обличчя, зліва в ділянці кута нижньої щелепи відмічається припухлість тістуватої консистенції, що поширюється на ліву щоку, помірно болюча. Шкіра в зоні ураження напружена, блискуча. Позитивний симптом Мурсона зліва. Тони серця приглушені, ЧСС 66 за хв, АТ 100/60 мм рт.ст. У крові: лейкопенія, лімфоцитоз, підвищення ШОЕ.

1. Сформулюйте попередній діагноз.
2. Які протиепідемічні заходи потрібно провести в осередку?
3. У чому полягає екстрена профілактика даного захворювання?

Задача 2

При медичному огляді військовослужбовців, у одного з новобранців, що проживає в казармі, спостерігається збільшення під’язикової і підщелепних залоз, орхіт, гарячка.

1. Сформулюйте попередній діагноз.
2. Дайте коротку характеристику джерелу збудника, механізму передавання даного захворювання.
3. Чи існує планова профілактика даного захворювання?

Задача 3

У молодшій групі дитячого дошкільного закладу зареєстровано випадок епідемічного паротиту. Хвора дитина була госпіталізована в інфекційне відділення. Крім неї в сім’ї є ще дві дитини 12 років і 1,5 року, які раніше паротитною інфекцією не хворіли.

1. Уточніть, які додаткові відомості потрібні для встановлення меж епідемічного осередку.
2. Як довго зберігається контагіозність джерела збудника?
3. Які методи поточної дезінфекції необхідно застосувати в епідеміологічному осередку паротитної інфекції?

Еталони відповідей до завдань

Задача 1

1. Паротитна інфекція, залозиста форма, лівобічний паротит, середньої тяжкості.
2. Ізоляція хворого на строк не менше 9 днів від початку захворювання. У приміщенні, де перебуває хворий, здійснення поточної дезінфекції фізичними, хімічними та механічними методами. Серед контактних осіб виявлення не щеплених проти епідемічного паротиту або тих, хто не перехворів у минулому. для проведення медичного спостереження тривалістю 21 день з моменту останнього спілкування з хворим і екстреної профілактики.
3. За відсутності протипоказань екстрену імунізацію проводять живою паротитною вакциною або комплексною тривакциною (кір, епідемічний паротит, краснуха). Ослабленим особам, дітям віком від 3 до 11 місяців вводять нормальний імуноглобулін.

Задача 2

1. Паротитна інфекція, залозиста форма (сублінгвіт, субмаксиліт, орхіт), середньої тяжкості.
2. При даному захворюванні єдиним джерелом збудника є хворі з різними формами епідемічного паротиту. Механізм передавання збудника – повітряно-краплинний (чхання, кашель, розмова тощо) або контактний – через руки, немитий посуд, інші контаміновані речі.
3. Так, існує планова специфічна профілактика живою паротитною вакциною (моно- чи тривакцини) відповідно до календаря щеплень – одноразово у віці 12–15 місяців, ревакцинація (якщо раніше не хворіли) – у 6 (у 11 років, якщо не ревакцинували у 6 років) і в 15 років (хлопцям, які раніше не хворіли).

Задача 3

1. Лікар, який встановив діагноз, виявляє осіб віком від 3-х місяців життя до 35 років, які не хворіли раніше на епідемічний паротит і не щеплені (або щеплені одноразово), що спілкувалися з хворим за два дні до початку захворювання та в період клінічних ознак. Медичне спостереження встановлюється на 21 день; якщо спілкування було одноразовим і відома його точна дата – з 10-го до 21-го дня.
2. Хвора людина (джерело збудника) є заразною з останніх 2-3 днів інкубаційного періоду до 9-го дня від початку клініки.
3. У приміщенні, де перебуває хворий, здійснюють провітрювання приміщення протягом 30–45 хв. і вологе прибирання із застосуванням миючих засобів, часте миття гарячою водою з милом іграшок, які діти можуть брати в рот. При наявності бактерицидних ламп знезаражують повітря протягом 20–30 хвилин. Столовий посуд підлягає знезараженню в 0,03 % бланідас 3000.

Тестові завдання:

Ситуаційні завдання:

Задача 1

Хворий Д., 40 років, госпіталізований на 6-й день хвороби з діагнозом ʺгрип, медикаментозна хворобаʺ. Загальний стан тяжкий. Температура 39-40°С. Свідомість збережена. Збуджений. Обличчя гіперемійоване. На грудях, внутрішній поверхні верхніх кінцівок, стегнах густий розеольозно-петехіальний висип. Тахікардія, гепатоспленомегалія, помірний лейкоцитоз. Інфекційними хворобами раніше не хворів.

1. Поставити діагноз.
2. Протиепідемічні заходи відносно хворого.

Задача 2

При огляді хворого на 7-й день від початку хвороби лікар  помітив незначну ін’єкцію склер, помірну гіперемію обличчя та шиї, поодинокі розеоли, збільшені печінку та селезінку.  Температура 37,6°С. Пульс відповідає температурі. Хворого  турбує помірний головний біль, слабість. З епіданамнезу  встановлено, що пацієнт у 1940 році переніс висипний тиф.

1. Поставити діагноз. 
2. Призначити лабораторне обстеження.

Задача 3

Хворому П., 33 років, виставлений діагноз висипний тиф. Які протиепідемічні заходи необхідно провести в епідосередку?

Еталони відповідей до завдань

Задача 1

1. Епідемічний висипний тиф.
2. Негайна ізоляція хворого в інфекційний стаціонар. Ретельна санітарна обробка хворого, за наявності педикульозу – обов’язкова дезінсекція.

Задача 2

1. Хвороба Брілла-Цінссера.
2. За особами, що були в контакті з хворим, встановити спостереження протягом 25 днів, провести санітарну обробку, при виникненні гарячки дослідити кров РАР з рикетсіями Провачека.

Задача 3

Негайна госпіталізація хворого в інфекційну лікарню. Огляд контактних осіб на педикульоз, у разі виявлення якого провести санітарну обробку і дезінсекцію. Заключна дезінсекція в осередку. Одяг, білизна, постільні речі хворого підлягають камерній дезінсекції.

Тестові завдання:

Ситуаційні завдання:

Задача 1

Хвора С., 53 роки, поступила зі скаргами на наявність пухлиноподібного утворення в епігастральній ділянці. Вказане утворення хвору не турбувало і було виявлено випадково. При поступленні стан задовільний. У легенях і серці патологічних змін не виявлено. При пальпації в епігастральній ділянці виявляється велике  пухлиноподібне утворення щільної консистенції, малорухоме, неболюче. Печінка виступає з-під краю реберної дуги на 2 см. Аналіз крові: Hb 112 г/л, л 4,6×10⁹/л, е 1 %, п 2%, с 42 %, лімф 50 %, моноцити 5%, ШОЕ 25 мм/год. Змін в біохімічних аналізах не виявлено. На огдядовій рентгенограмі виявляється велике округле утворення, зв’язане з лівою часткою печінки, стінки його кальциновані.

1. Сформулюйте попередній діагноз.
2. Які специфічні і неспецифічні методи діагностики можуть бути використані?
3. Зазначте лікувальну тактику при підтвердженні діагнозу.

Задача 2

Хвора О., 44 роки, домогосподарка. Скарги на загальну слабкість, втомлюваність, свербіж шкірних покривів, задишку, кашель з виділенням невеликої кількості прозорого харкотиння. Встановлено попередній діагноз: первинний ехінококоз легень.

1. Чи можливо провести мікроскопічне дослідження для підтвердження діагнозу?
2. Який механізм передавання?
3. Чи здійснюється диспансерний нагляд за хворими на дану недугу?

Задача 3

Хворий М., 53 роки, проживає у сільській місцевості, прооперований з приводу ехінококозу печінки. За 5 років до операції працював на пасовиськах – доглядав за худобою у супроводі собак.

1. Яким хазяїном є людина при даному гельмінтозі?
2. Чи існує сезонність при ехінококозі?
3. Чи проводяться режимно-обмежувальні заходи по відношенню до людини у цьому випадку?

Еталони відповідей до завдань

Задача 1

1. Ехінококова  кіста правої частки печінки.
2. Неспецифічні: гепатосканографія, УЗД, комп’ютерна томографія, селективна ангіографія. Специфічні: РЗК, РНГА, ІФА, внутрішньошкірна проба Каццоні.
3. Оперативне лікування – лапаротомія, ехінококектомія, ліквідація залишкової  порожнини.

Задача 2

1. Так, можна застосувати мікроскопічний метод специфічної діагностики: виявлення забарвлених за Цілем-Нільсеном сколексів у харкотинні, фекаліях, сечі.
2. Механізм передавання:  фекально-оральний.
3. Диспансерне спостереження здійснюється за клінічними показаннями.

Задача 3

1. При ехінококозі людина є проміжним хазяїном.
2. Виражена сезонність при ехінококозі відсутня.
3. 3 Режимно-обмежувальні заходи не проводяться.

Тестові завдання:

Ситуаційні завдання:

Задача 1

Спалах ешерихіозу виник серед учнів 1-го класу школи-інтернату. За 3 дні до лікаря звернулися 12 дітей. У 2 дітей з випорожнень виділена E. coli O28.

Які необхідно провести заходи в осередку ешерихіозу?

Задача 2

Діагноз «Ешерихіоз, (E. coli О8), гастроентеритична форма, середньої тяжкості» встановлений на 3-й день хвороби водію тролейбуса. Хворий госпіталізований. Сім’я його складається з дружини, інженера машинобудівного заводу та сина 2-х років, який відвідує дитячий садок.

Складіть план протиепідемічних заходів.

Задача 3

Вихователька дитячого садка госпіталізована в інфекційний стаціонар з діагнозом “Харчове отруєння бактеріальне, нез’ясованої етіології”. На 3-й день хвороби, лікаря повідомили, що з фекалій пацієнтки виділена E. coli O6. Хвора проживає разом чоловіком, токарем авторемонтної майстерні та дочкою, яка відвідує дитячий садок.

Складіть план обстежень і протиепідемічних заходів.

Еталони відповідей до завдань

Задача 1

• госпіталізувати усіх хворих та носіїв;
• всіх осіб, які харчувалися у їдальні, обстежити клінічно і бактеріологічно;
• бактеріологічно обстежити працівників їдальні;
• відправити проби харчових продуктів для бактеріологічного дослідження;
• у їдальні провести санітарно-гігієнічне і бактеріологічне обстеження;
• провести у їдальні заключну дезінфекцію.

Задача 2

• провести заключну дезінфекцію у квартирі;
• спостерігати за всіма членами сім’ї 7 днів;
• увести дитині нормальний людський імуноглобулін.

Задача 3

• встановити медичне спостереження за членами сім’ї протягом 7 днів;
• бактеріологічно обстежити всіх членів сім’ї;
• носія дочку не допускати в дитячий садок;
• провести заключну дезінфекцію.

Тестові завдання:

Ситуаційні завдання:

Задача 1

Хворий А., 30 років, захворів поступово, коли з’явилися біль у горлі під час ковтання, підвищення температури до 39°С, головний біль. Лікувався амбулаторно, фебрильна температура тіла трималася протягом тижня, а загальний стан хворого прогресивно погіршувався – зростала слабкість, з’явилася жовтяниця, у зв’язку з цим хворого було направлено до інфекційного стаціонару. З епіданамнезу з’ясовано, що подібні симптоми були у дружини хворого, якій був встановлений діагноз  “інфекційний мононуклеоз” і приписано амбулаторне лікування. При надходженні: загальний стан середньої тяжкості, температура тіла 38°С, пальпуютья збільшені потиличні, шийні, надключичні лімфовузли – рухомі, неболючі, розміром до 2,5 см. Шкіра та видимі слизові оболонки з жовтушним відтінком. Живіт м’який, не болючий. Відмічається гепатоспленомегалія.  Після обстеження у хворого діагностований інфекційний мононуклеоз

1. Які протиепідемічні заходи необхідно провести в осередку інфекції?
2. Методи специфічної діагностики інфекційного мононуклеозу.
3. Чи проводиться профілактичне щеплення щодо інфекційного мононуклеозу.

Задача 2

Хворий В., 23 років, звернувся до лікаря зі скаргами на загальну слабкість, тривалий субфебрилітет, щоденні озноби. При огляді виявлено катаральний тонзиліт, помірне збільшення всіх груп лімфовузлів, серед яких найбільш виразно були збільшені задньошийні та підщелепні лімфовузли. З боку органів грудної клітки патології не виявлено. Живіт м’який, не болючий. Печінка збільшена до 2 см, неболюча, щільної консистенції, селезінка незначно збільшена. У загальному аналізі крові: лейкоцитоз 18,2×10⁹/л, Нв-120 г/л, ШОЕ 30 мм/год., у лейкоцитарній формулі: еозинофіли 3%, паличко ядерні нейтрофіли 8%, сегментоядерні нейтрофіли 18%, лімфоцити 52%, моноцити 10%, атипові мононуклеари 11%. Було встановлено попередній діагноз “Інфекційний мононуклеоз”.

1. Які методи обстеження слід використати для підтвердження діагнозу?
2. Чи необхідно госпіталізувати даного хворого?
3. Коли дозволено допускати реконвалесцента до роботи в колективі?

Задача 3

Хворий В. протягом тижня хворіє на фолікулярну ангіну, лікується амбулаторно. Температура тіла протягом усього періоду захворювання коливається в межах 38,5–39°С, є трясовиця. Об’єктивно у легенях вогнищевих змін не виявлено; Тони серця ясні, ритмічні, пульс 110 за хв., задовільних властивостей. Живіт не здутий, пальпуються збільшені печінка та селезінка. У загальному аналізі крові: лейкоцитоз 17,8×10⁹/л, ШОЕ-28 мм/год., у лейкоцитарній формулі: паличко ядерні нейтрофіли 8%, сегментоядерні нейтрофіли 20%, лімфоцити 55%, моноцити 10%, атипові мононуклеари 12 %.

1. Які методи дослідження допоможуть встановити остаточний діагноз?
2. Хто є джерелом даної інфекції?
3. Чи існують засоби екстреної профілактики даного захворювання для контактних осіб?

Еталони відповідей до завдань

Задача 1

1. Протиепідемічні заходи в осередку інфекційного мононуклеозу не проводяться.
2. Реакція гетероаглютинації Пауля-Брунеллі, Гоффа-Бауера, ІФА, VCA, IgM, Sa IgM, FGNa IgM.
3. Щеплення проти інфекційного мононуклеозу не проводяться.

Задача 2

1. Необхідно провести додаткові імунологічні дослідження для виявлення антитіл і ДНК EBV.
2. Госпіталізація не обов’язкова.
3. Приступити до роботи (навчання) реконвалесцент може після нормалізації температури (але не раніше ніж через 3–5 днів) і стихання клінічних ознак недуги.

Задача 3

1. Необхідно провести додаткові імунологічні дослідження для виявлення антитіл і ДНК EBV.
2. Єдине джерело збудника – людина (хворі на інфекційний мононуклеоз та інші форми EBV-інфекції, а також здорові носії).
3. Засоби екстреної профілактики EBV-інфекції не розроблені.

Тестові завдання:

Ліміт часу: 0

Підсумок тесту

Завершено запитань: 0 з 20

Запитання:

1. 1
2. 2
3. 3
4. 4
5. 5
6. 6
7. 7
8. 8
9. 9
10. 10
11. 11
12. 12
13. 13
14. 14
15. 15
16. 16
17. 17
18. 18
19. 19
20. 20

Інформація

Тестування завантажується…

Ви вже проходили тест раніше. Ви не можете пройти його знову.

Тест завантажується…

Щоб розпочати тест, потрібно ввійти або зареєструватися.

Щоб розпочати тест, потрібно завершити наступний тест:

Результати

Правильних відповідей: 0 з 20

Ваш час:

Час вийшов

Ви набрали 0 з 0 балів, (0)

Середній результат
Ваш результат

Категорії

1. Епідеміологія 0%

максимум з 20 балів

Позиція	Ім’я	Увімкнено	Бали	Результат
Таблиця завантажується
Немає даних

Ваш результат був введений в таблицю лідерів

Завантаження

Ім’я: E-Mail:

Captcha:

1. 1
2. 2
3. 3
4. 4
5. 5
6. 6
7. 7
8. 8
9. 9
10. 10
11. 11
12. 12
13. 13
14. 14
15. 15
16. 16
17. 17
18. 18
19. 19
20. 20

1. З відповіддю
2. З відміткою про перегляд

1. Запитання 1 з 20

   1. Запитання

   Кількість балів: 1

   Зміни у загальному аналізі крові при інфекційному мононуклеозі:

   • все перелічені вище
   • лейкоцитоз
   • лімфомоноцитоз
   • атипові мононуклеари
   • зсув лейкоцитарної формули вліво
   Правильно
   

   Неправильно
   
2. Запитання 2 з 20

   2. Запитання

   Кількість балів: 1

   Зміни у загальному аналізі крові при інфекційному мононуклеозі, окрім:

   • лейкопенїї
   • лімфомоноцитозу
   • атипових мононуклеарів
   • зрушення лейкоцитарної формули вліво
   • збільшення ШОЕ
   Правильно
   

   Неправильно
   
3. Запитання 3 з 20

   3. Запитання

   Кількість балів: 1

   Методи лабораторної діагностики інфекційного мононуклеозу:

   • всі відповіді вірні
   • виявлення атипових мононуклеарів у гемограмі
   • виявлення гетерофільних антитіл (реакції Пауля – Буннеля, Гоффа – Бауера, Лі-Ловрика-Давидсона)
   • IgM до вірусу Епштейна – Барр
   • ПЛР
   Правильно
   

   Неправильно
   
4. Запитання 4 з 20

   4. Запитання

   Кількість балів: 1

   Методи лабораторної діагностики інфекційного мононуклеозу, окрім:

   • бактеріологічне дослідження крові
   • виявлення атипових мононуклеарів у гемограмі
   • виявлення гетерофільних антитіл
   • IgM до вірусу Епштейна – Барр
   • ПЛР
   Правильно
   

   Неправильно
   
5. Запитання 5 з 20

   5. Запитання

   Кількість балів: 1

   Методи лабораторної діагностики інфекційного мононуклеозу, окрім:

   • виявлення антитіл до HSV-I і HSV-II
   • виявлення атипових мононуклеарів у гемограмі
   • виявлення гетерофільних антитіл
   • IgM до вірусу Епштейна – Барр
   • ПЛР
   Правильно
   

   Неправильно
   
6. Запитання 6 з 20

   6. Запитання

   Кількість балів: 1

   Ускладнення інфекційного мононуклеозу:

   • всі відповіді вірні
   • бактерійна пневмонія
   • паратонзиліт
   • розрив селезінки
   • гостра гемолітична анемія
   Правильно
   

   Неправильно
   
7. Запитання 7 з 20

   7. Запитання

   Кількість балів: 1

   Профілактичні заходи в осередку інфекційного мононуклеозу серед контактних осіб:

   • не проводяться
   • противірусні препарати
   • антибіотики
   • вакцинація
   • введення специфічного імуноглобуліну
   Правильно
   

   Неправильно
   
8. Запитання 8 з 20

   8. Запитання

   Кількість балів: 1

   Збудник iнфекцiйного мононуклеозу вiдноситься до:

   • герпесвiрусiв
   • ентеровiрусiв
   • мiксовiрусiв
   • тогавiрусiв
   • арбовiрусiв
   Правильно
   

   Неправильно
   
9. Запитання 9 з 20

   9. Запитання

   Кількість балів: 1

   До яких клітин виявляє тропiзм вiрус Епштейна – Барр?

   • В-лiмфоцитiв
   • Т-лiмфоцитiв
   • до всiх лимфоїдних клiтин
   • нейтрофiлiв
   • макрофагiв
   Правильно
   

   Неправильно
   
10. Запитання 10 з 20

    10. Запитання

    Кількість балів: 1

    Протягом якого часу розгортається типовий симптомокомплекс iнфекцiйного мононуклеозу?

    • наприкінці першого тижня хвороби
    • у період максимально вираженої гарячки
    • наприкінці другого тижня хвороби
    • з першого дня хвороби
    Правильно
    

    Неправильно
    
11. Запитання 11 з 20

    11. Запитання

    Кількість балів: 1

    Виявлення яких антитiл до вiрусу Епштейн – Барр відповідає гострій стадії інфекції:

    • антитiла класу Ig М до вiрусного капсидного антигену
    • антитiла класу Ig G до вiрусного капсидного антигену
    • антитiла до вiрусного ядерного антигену
    • антитiла до вiрусного раннього антигену
    Правильно
    

    Неправильно
    
12. Запитання 12 з 20

    12. Запитання

    Кількість балів: 1

    Що характерно для iнфекцiйного мононуклеозу?

    • всі відповіді вірні
    • захворювання передається через слину, що мiстить вiрус
    • інкубацiйний перiод 6–18 днiв, іноді 30–40
    • у бiльшостi дорослих перенесене раніше захворювання можна підтвердити серологiчно
    • 10–20% клiнiчно здорових серопозитивних людей видiляють вiрус
    Правильно
    

    Неправильно
    
13. Запитання 13 з 20

    13. Запитання

    Кількість балів: 1

    Інфекційний мононуклеоз – це:

    • антропоноз
    • зооноз
    • антропозооноз
    • сапроноз
    Правильно
    

    Неправильно
    
14. Запитання 14 з 20

    14. Запитання

    Кількість балів: 1

    Основний механізм передачі вірусу Епштейна – Барр:

    • повітряно-краплинний
    • трансмісивний
    • фекально-оральний
    Правильно
    

    Неправильно
    
15. Запитання 15 з 20

    15. Запитання

    Кількість балів: 1

    До якого типу герпесвірусів належить EBV?

    • 4
    • 1
    • 2
    • 5
    Правильно
    

    Неправильно
    
16. Запитання 16 з 20

    16. Запитання

    Кількість балів: 1

    Джерело інфекції при інфекційному мононуклеозі:

    • людина
    • свійські тварини
    • ґрунт
    • курячі яйця
    Правильно
    

    Неправильно
    
17. Запитання 17 з 20

    17. Запитання

    Кількість балів: 1

    Планова вакцинація проти EBV-інфекції:

    • не розроблена
    • проводиться у 1-й день життя, у 1 та 6 місяців
    • проводиться у 3, 4 і 5 місяців життя
    • лише за епідемічними показаннями контактним особам або групі ризику
    Правильно
    

    Неправильно
    
18. Запитання 18 з 20

    18. Запитання

    Кількість балів: 1

    Тривалість інкубаційного періоду при інфекційному мононуклеозі:

    • 5–50 днів
    • до 6 місяців
    • 2–3 дні
    • від 2 до 12 годин
    Правильно
    

    Неправильно
    
19. Запитання 19 з 20

    19. Запитання

    Кількість балів: 1

    Екстрена профілактика інфікування EBV-інфекцією контактним особам проводиться:

    • ні
    • так
    • так, якщо минуло не більше 12 годин з моменту контакту
    Правильно
    

    Неправильно
    
20. Запитання 20 з 20

    20. Запитання

    Кількість балів: 1

    Найбільш сприйнятливі до EBV-інфекції:

    • діти від 3 до 14 років
    • діти до 1 року
    • дорослі
    • люди похилого віку
    Правильно
    

    Неправильно
    

Ситуаційні завдання:

Задача 1

До інфекційного відділення був доставлений хворий М., 34 років,зі скаргами на загальну слабкість, мерзлякуватість, біль голови, міалгії, гарячку, переймоподібний біль внизу живота (тривають 2–3 дні), нудоту, 5-разове блювання. Кал рідкий, з неприємним запахом 10 разів на добу, набув водявого характеру з домішками крові. З анамнезу відомо, що напередодні він вживав в їжу непрожарене м’ясо. У крові хворого виявлений нейтрофільний лейкоцитоз і зсув формули вліво.

1. Сформулюйте клінічний діагноз.
2. Який механізм передавання інфекції?
3. Які фактори передавання інфекції?

Задача 2

Хворій Р., 24 років, майстру ковбасного цеху, був встановлений діагноз “кампілобактеріоз”. У квартирі хвора проживає разом з чоловіком – водієм тролейбуса та дитиною 2-х років, яка відвідує дитячий садок.

1. Складіть план протиепідемічних заходів у домашньому осередку.

Задача 3

Хворий Д., 33 років,  працює в молочному цеху, госпіталізований з діагнозом “кампілобактеріоз”.

1. Назвіть умови виписування зі стаціонару та тривалість диспансерного спостереження за реконвалесцентами.

Еталони відповідей до завдань

Задача 1

1. Кампілобактеріоз, гастроінтерстинальна форма, середнього ступеня тяжкості.
2. Фекально-оральний механізм передавання.
3. Інфіковане непрожарене м’ясо.

Задача 2

1. У квартирі провести заключну дезінфекцію; хвору госпіталізувати; імуноглобулін; провести бактеріологічне обстеження дитини.

Задача 3

1. Виписування можливе після зникнення клінічних симптомів і нормалізації лабораторних показників; диспансерне спостереження протягом 3 міс.

Тестові завдання:

Ситуаційні завдання:

Задача 1

10.11. до дільничного педіатра звернулася мати з 6-місячною дитиною. Оглянувши хвору дитину, у якої з 6.11. мали місце катаральні явища, було встановлене гостре респіраторне захворювання, призначено бактеріологічне обстеження на кашлюк. 14.11. виділена паличка кашлюку. У сім’ї – брат 6-ти років, якій відвідує дитячий дошкільний заклад і у якого протягом останніх 2-х тижнів спостерігається кашель.

1. Вкажіть напрямки епідеміологічного обстеження.
2. Які профілактичні і протиепідемічні заходи необхідно провести в осередку?
3. Джерело та механізм передачі даного захворювання?

Задача 2

4.01 педіатр оглянув дитину 6 років зі скаргами на нападоподібний кашель, який спостерігається з 20.12. Весь цей час дитина відвідувала дитячий дошкільний заклад. Педіатр встановив “Бронхіт”, призначив обстеження на кашлюк. 08.01 діагноз змінено на підставі результатів бактеріологічного обстеження на кашлюк.

1. Назвіть методи специфічної діагностики кашлюку.
2. Складіть план профілактичних і протиепідемічних заходів у дитячому дошкільному закладі.
3. Чи подається екстрене повідомлення?

Задача 3

Хворий хлопчик 7 років хворіє близько тижня. Кілька разів на добу відзначаються тяжкі напади кашлю, під час якого обличчя дитини червоніє, іноді з ціанотичним відтінком, наприкінці нападу виділяється густий слиз.

1. Ваш діагноз?  
2. На який термін слід ізолювати хворого?
3. Яка тривалість карантину?

Еталони відповідей до завдань

Задача 1

1. Хворого ізолювати, брат підлягає відокремленню від часц контакту на 14 днів.
2. Провести бакдослідження, провести поточну дезінфекцію.
3. Джерелом інфекції є шестирічна дитина при близькому та тривалому контакті, механізм передавання – повітряно-краплинний.

Задача 2

1. Бактеріологічне дослідження слизу зі слизової оболонки верхніх дихальних шляхів на поживних середовищах; для виявлення збудників у катаральному секреті можна використовувати імунофлюоресцентний метод, полімеразну ланцюгову реакцію; серологічне дослідження (РА, РЗК, РНГА).
2. Діти і персонал груп обстежуються бактеріологічно 2 дні підряд або з інтервалом в 1 2 дні. Якщо в групі є кашляючі діти, то карантин подовжується на 14 днів з моменту ізоляції останнього кашляючого хворого. Провести поточну дизінфекцію.
3. Екстрене повідомлення в “ЛЦ” потрібно подавати вчасно.

Задача 3

1. Кашлюк, типова форма, середньої тяжкості.
2. Ізолюють від колективу на 25-30 днів з моменту захворювання.
3. Карантин строком на 14 днів встановлюють для дітей до 7 років, що були в контакті з хворими, якщо вони раніше не хворіли на кашлюк.

Тестові завдання:

Ситуаційні завдання:

Задача 1

Хвора Е., 55 років, робітниця. Захворіла гостро: з’явився озноб, температура 38,5°С, ломота у всьому тілі. На наступний день температура 39°С, озноб, ломота у тілі. Відмітила темне забарвлення сечі. З 3-го дня хвороби приєдналися головний біль, нудота, погіршився сон, зник апетит. Дільничний терапевт встановив діагноз «грип», призначив анальгін, сульфадиметоксин, еритроміцин. До вечора хвора відмітила біль у правій половині живота, свербіння і набряклість кистей рук. При спробі встати з ліжка знепритомніла. Викликана “швидка допомога”. Лікар виявив крапкові висипання в нижніх відділах живота і розцінив їх як алергічні, призначив глюконат кальцію і димедрол. Дільничний терапевт при повторному огляді на 6-й день хвороби виявив жовтяничне забарвлення шкіри і склер, рясні крапкові, місцями зливні висипання на руках, животі, сідницях, гіперемію кистей і стоп, гіперемію слизової ротоглотки. Відхилень з боку органів дихання не було. Тони серця ослаблені, ритмічні. Пульс 100 уд/хв, АТ 100/80 мм. рт.ст. Язик вологий, яскравий. Печінка виступає на 2 см з-під реберного краю. Менінгеальних явищ немає. На заводі є випадки захворювання, що супроводжувалися проносами.

1. Вкажіть попередній діагноз.
2. Зазначте основні епідеміологічні особливості даної інфекції.
3. Які заходи повинні бути проведені в епідеміологічному осередку?

Задача 2

Хвора М. госпіталізована в інфекційний стаціонар з діагнозом кишковий єрсиніоз. З епідеміологічних відомостей встановлено: хвора пов’язує свою недугу з вживанням в їжу салату з сирої моркви. Моркву купувала на ринку у приватних осіб.

1. Яка тривалість інкубаційного періоду?
2. Чи є необхідність диспансерного спостереження?
3. Укажіть методи, які необхідно застосувати для підтвердження діагнозу.

Задача 3

У приймальному відділенні інфекційної лікарні після огляду та збору епідеміологічного анамнезу хворому було встановлено діагноз гострої кишкової інфекції з наступною госпіталізацією.Через 3 дні – підвищення температури до 38°С, з’явився біль у животі, діарея, нудота, блювання. На 10-й день хвороби при бактеріологічному дослідженні фекалій була виявлена Yersinia enterocolitica.

1. Яка сезонність характерна для даного захворювання?
2. Який імунітет формується після перенесеного захворювання?
3. У чому полягає профілактика захворювання?

Еталони відповідей до завдань

Задача 1

1. Єрсиніоз, тяжкий перебіг.
2. Джерело збудника – різні гризуни, домашня худоба (в основному свині), собаки. Механізм передавання – фекально-оральний, що зазвичай реалізується харчовим і водним шляхами.
3. Ветеринарний нагляд за домашніми і сільськогосподарськими тваринами з вилученням хворих та їх лікуванням або санітарним забоєм; проведення дератизаційних заходів; посилення санітарно-гігієнічних заходів (захист харчових продуктів, води від гризунів, термічна обробка продуктів і кип’ятіння води при можливості їх контамінації гризунами); заключна дезінфекція в осередку.

Задача 2

1. Інкубаційний період становить 1–18 днів.
2. Диспансерний нагляд за реконвалесцентами тривалістю до 3-х місяців (при залишкових явищах і довше) передбачає клінічне обстеження, біохімічне дослідження крові та бактеріологічний аналіз випорожнень через 1 і 3 місяці після виписування.
3. Бактеріологічний метод: виявлення збудника у випорожненнях, сечі, крові, слизу з ротоглотки, лімфатичних вузлах (за необхідності); Серологічний метод: РА, РНГА з живою або вбитою культурою єрсиній у динаміці.

Задача 3

1. Зимово-весняна сезонність.
2. Нестійкий типоспецифічний імунітет.
3. Профілактика єрсиніозу передбачає дотримання особистої гігієни, у тому числі і гігієни харчування, а також санітарно-епідемічний контроль лікувально-профілактичних установ і підприємств громадського харчування та харчової промисловості, над станом водних джерел. Одним з профілактичних заходів є дератизація населених пунктів і сільськогосподарських угідь.

Тестові завдання:

Ситуаційні завдання:

Задача 1

Лаборантові клінічної лабораторії 10 жовтня встановлений діагноз кір. Захворіла 6 жовтня останній день на роботі була 9 жовтня. Висипання з’явилися 9 жовтня. Госпіталізована 10 жовтня. Впродовж останнього місяця проводила забір матеріалу поліклінічним хворим, працювала в медичній масці. Проживає в гуртожитку родинного типу. Контактні у сім’ї: чоловік 45 років, перехворів на кір у 5 років; син – 7 років, щеплений за віком, останнє щеплення 3 місяці тому; син – 15 років, був у санаторії, повернувся додому 9 жовтня, щеплений за віком; донька – 5 років, не щеплена у зв’язку з наявністю протипоказань.

1. Основний механізм передавання кору?
2. Які протиепідемічні заходи необхідно провести?

Задача 2

У дитячій поліклініці серед дітей, які прийшли на прийом, одна дитина здалася лікарю підозрілою на наявність інфекційного захворювання у зв’язку з рясними плямисто-папульозними висипаннями; було встановлено попередній діагноз кір. У приймальному відділенні поліклініки разом із цією дитиною знаходилося 20 дітей різного віку. З них перехворіли на кір 5 дітей, і були щеплені за 2 місяці до цього випадку коровою вакциною, 4 нещеплених і неперехворівших дітей віком від 2 до 5 років, здорові.

1. Призначте протиепідемічні заходи.
2. У чому полягає активна імунізація проти кору?
3. Назвіть групи ризику щодо виникнення кору.

Задача 3

Хвора Г., 35 років, вихователька дитячого садка, госпіталізована в інфекційне відділення зі скаргами на слабкість, головний біль, озноб, безсоння і висипання. Захворювання почалося поступово, до висипань був кашель. Після виникнення висипань температура тіла підвищилася до 38°С. Загальний стан хворої середньої тяжкості. Висипання у вигляді дрібних блідо-рожевих круглих плям протягом кількох годин з’явилися на обличчі, шиї, поширилися на все тіло з переважною локалізацією на розгинальних поверхнях кінцівок, розміщені на незміненому фоні шкіри, місцями зливаються, не залишають пігментації і лущення. У хворої збільшені задньошийні, завушні, потиличні лімфатичні вузли. У клінічному аналізі крові: лейкопенія, нейтропенія, моноцитоз, наявність плазматичних клітин і клітин Тюрка до 20 %.

1. Сформулюйте клінічний діагноз.
2. Яка тривалість контагіозності джерела збудника?
3. Які вакцини можна застосувати для активної імунізації проти даного захворювання?

Еталони відповідей до завдань

Задача 1

1. Повітряно-краплинний.
2. У епідемічному осередку за місцем роботи: щоденне медичне спостереження за контактними працівниками лабораторії до 30 жовтня включно; з 14 жовтня обслуговування пацієнтів працівниками лабораторії лише в медичних масках; провітрювання, вологе прибирання приміщення. У епідемічному осередку за місцем проживання: медичне спостереження за контактними (залежно від планування гуртожитку, використання загальних приміщень, міри контакту з іншими особами, що проживають) до 31 жовтня включно; доньці хворої ввести нормальний людський імуноглобулін; провітрювання, вологе прибирання приміщення.

Задача 2

1. Необхідно хвору дитину ізолювати вдома. З 20 контактних осіб заходи проводити лише відносно 4 дітей, які не хворіли раніше на кір і не були щеплені – ввести корову вакцину та встановити медичне спостереження на 17 днів.
2. Планова специфічна профілактика живою коровою вакциною (моно- чи тривакцини) відповідно календаря щеплень – одноразово у віці 12–15 місяців, ревакцинація (якщо раніше не хворіли) – у 6 або 11 років (за епідпоказаннями – у будь-якому віці).
3. Підлітки, дорослі з країн з ефективною вакцинальною програмою; діти, у яких відсутні щеплення проти кору або проведення їх з порушенням календаря профілактичних щеплень; скупченість або міграційні процеси населення.

Задача 3

1. Краснуха, типова форма, середньотяжкий перебіг.
2. Хворий на краснуху є контагіозним з останніх 2 діб інкубаційного періоду до 5-го дня після висипань.
3. Тривакцини (“Трівівак”, Чехія; “Тримовакс”, Франція; “Пріорікс”, Бельгія).

Тестові завдання:

Ситуаційні завдання:

Задача 1

У хворого впродовж дня різко підвищилася температура, з’явилися головний біль, біль у м’язах шиї, плечового поясу, загальна слабкість, блювання. Звернувся до лікаря на 2 день хвороби. Під час огляду: температура 39,5˚С, дещо збуджений, виражена гіперемія шкіри обличчя, верхньої половини тулуба, ін’єкція судин склер, кон’юнктив, АТ 100/60 мм рт. ст., пульс 74/хв. Метеоризм. Визначаються помірно виражені менінгеальні симптоми. Декілька днів тому повернувся з відрядження з Карпатського регіону.

1. Попередній діагноз.
2. План обстеження.
3. Лікування.

Задача 2

В інфекційну лікарню доставили хворого в тяжкому стані. Захворів раптово, коли з’явились біль у м’язах, м’язова слабкість. Температура тіла 39°С. Відмічаються ригідність потиличних м`язів, блювання, що не приносить полегшення, сильний головний біль, гіперемія обличчя та верхніх кінцівок. Із анамнезу виявилось, що хворий тиждень тому ходив у похід до лісу.

1. Сформулюйте діагноз.
2. Назвіть збудника.
3. Який імунітет створюється після перенесеної хвороби?

Задача 3

Хворий 35 років, звернувся зі скаргами на головний біль, що виник зненацька, як удар у голову, підвищення температури тіла до 40°С, сонливість, посмикування, які періодично виникають у різних м’язових групах. При огляді на шкірі правого плеча – сліди від кліща, який присмоктався. Стан свідомості хворого приглушений. В лікворі: висока кількість клітинних елементів, здебільшого лімфоцитів до 200 у куб. мм. Тиждень тому хворий був у відрядженні на Далекому Сході.

1. Ваш діагноз?
2. Що необхідно для підтвердження діагнозу?
3. Які профілактичні заходи необхідно було вжити?

Еталони відповідей до завдань

Задача 1

1. Кліщовий енцефаліт, менінгеальна форма, середній ступінь тяжкості.
2. План обстеження: загальний аналіз крові + гематокрит, загальний аналіз сечі, аналіз калу на яйця гельмінтів, RW, HBsAg, біохімічний аналіз крові: глюкоза, коагулограма, електроліти, загальний білок, КОС, креатинін, сечовина, АлАТ, АсАТ, консультація невролога, окуліста, люмбальна пункція, загальноклінічне дослідження спинномозкової рідини, виділення з крові та ліквору на клітинних культурах, РЗК, РНГА з діагностикумом кліщового енцефаліту в динаміці, ІФА та ПЛР ліквору з діагностикумом кліщового енцефаліту, ЯМРТ головного мозку, енцефалограма, ЕКГ.
3. Лікування: режим – ліжковий, дієта № 15, рясне пиття (до 2,0 л/доб), специфічний донорський імуноглобулін 6 мл 1 раз на добу в/м, лейкоцитарний донорський інтерферон 3 млн ОД 2 рази на добу в/м, аміксин 0,125 г 1 раз на добу внутрішньо, в/вкрапельно: ацесіль 800 мл, 5% розчин глюкози 800 мл + вітамін С 5% – 3 мл, інсулін 8 ОД підшкірно, преднізолон 90 мг 2 раз на добу в/м, цефтріаксон 1,0 г 2 рази на добу в/м.

Задача 2

1. Кліщовий енцефаліт, менінгеальна форма.
2. VirusTick – bornencephalitis.
3. Постійний пожиттєвий.

Задача 3

1. Кліщовий енцефаліт.
2. Кров та ліквор.
3. З метою профілактики використовують вакцинацію, боротьбу із присмоктуванням кліщів, уведення імуноглобуліну для екстреної профілактики.

Тестові завдання:

Ліміт часу: 0

Підсумок тесту

Завершено запитань: 0 з 20

Запитання:

1. 1
2. 2
3. 3
4. 4
5. 5
6. 6
7. 7
8. 8
9. 9
10. 10
11. 11
12. 12
13. 13
14. 14
15. 15
16. 16
17. 17
18. 18
19. 19
20. 20

Інформація

Тестування завантажується…

Ви вже проходили тест раніше. Ви не можете пройти його знову.

Тест завантажується…

Щоб розпочати тест, потрібно ввійти або зареєструватися.

Щоб розпочати тест, потрібно завершити наступний тест:

Результати

Правильних відповідей: 0 з 20

Ваш час:

Час вийшов

Ви набрали 0 з 0 балів, (0)

Середній результат
Ваш результат

Категорії

1. Епідеміологія 0%

максимум з 20 балів

Позиція	Ім’я	Увімкнено	Бали	Результат
Таблиця завантажується
Немає даних

Ваш результат був введений в таблицю лідерів

Завантаження

Ім’я: E-Mail:

Captcha:

1. 1
2. 2
3. 3
4. 4
5. 5
6. 6
7. 7
8. 8
9. 9
10. 10
11. 11
12. 12
13. 13
14. 14
15. 15
16. 16
17. 17
18. 18
19. 19
20. 20

1. З відповіддю
2. З відміткою про перегляд

1. Запитання 1 з 20

   1. Запитання

   Кількість балів: 1

   Переносником кліщового енцефаліту є:

   • іксодові кліщі
   • москіти
   • блохи
   • воші
   Правильно
   

   Неправильно
   
2. Запитання 2 з 20

   2. Запитання

   Кількість балів: 1

   Яка тривалість інкубаційного періоду при кліщовому енцефаліті?

   • 3-21 день, в середньому 7-14
   • кілька годин
   • кілька місяців
   • до одного року
   • 35 діб
   Правильно
   

   Неправильно
   
3. Запитання 3 з 20

   3. Запитання

   Кількість балів: 1

   Яка сезонність захворюваності кліщового енцефаліту?

   • весняно-літня
   • відсутня
   • осіння
   • осінньо-зимова
   • не характерна
   Правильно
   

   Неправильно
   
4. Запитання 4 з 20

   4. Запитання

   Кількість балів: 1

   За умов якого механізму проходить інфікування людини кліщовим енцефалітом?

   • при укусі кліща із слиною
   • при укусі з втиранням фекалій кліща
   • при роздавлюванні кліща
   • при розчухуванні
   • при контакті із зараженими тваринами
   Правильно
   

   Неправильно
   
5. Запитання 5 з 20

   5. Запитання

   Кількість балів: 1

   Весняно-літній (кліщовий) енцефаліт відносять до:

   • поліоенцефалітів
   • лейкоенцефалітів
   • паненцефалітів
   • правильна відповідь відсутня
   Правильно
   

   Неправильно
   
6. Запитання 6 з 20

   6. Запитання

   Кількість балів: 1

   Для підтвердження кліщового енцефаліту вирішальним є:

   • серологічне дослідження крові та епідеміологічний анамнез
   • запальні зміни в лікворі
   • аналіз крові та ліквору
   • все зазначене вірно
   Правильно
   

   Неправильно
   
7. Запитання 7 з 20

   7. Запитання

   Кількість балів: 1

   Вірус кліщового енцефаліту культивується:

   • в курячих ембріонах
   • в організмі тварин
   • в організмі переносників
   • на кров’яному агарі
   • на сироватковому агарі
   Правильно
   

   Неправильно
   
8. Запитання 8 з 20

   8. Запитання

   Кількість балів: 1

   В інфекційну лікарню поступив пацієнт з клінічними ознаками енцефаліту. В анамнезі – укус кліща. В реакції затримки гемаглютинації виявлено антитіла проти збудника кліщового енцефаліту в розведенні 1:20, що не є діагностичним. Вкажіть наступні дії лікаря після одержання вказаного результату:

   • повторити дослідження із сироваткою, взятою через 10 днів
   • дослідити цю ж сироватку повторно
   • використати чутливішу реакцію
   • повторити дослідження з іншим діагностикумом
   • відхилити діагноз кліщового енцефаліту
   Правильно
   

   Неправильно
   
9. Запитання 9 з 20

   9. Запитання

   Кількість балів: 1

   Хворий на КЕ має типовий зовнішній вигляд:

   • гіперемія обличчя й слизових оболонок, склер
   • блідість шкіри, загострені риси обличчя
   • загострені риси обличчя
   • жовтяниця
   • можлива везикульозна висипка
   Правильно
   

   Неправильно
   
10. Запитання 10 з 20

    10. Запитання

    Кількість балів: 1

    Збудник КЕ добре зберігається:

    • при низьких температурах
    • у воді
    • при температурі +50°С
    • у спиртових розчинах
    • у розчинах з формаліном
    Правильно
    

    Неправильно
    
11. Запитання 11 з 20

    11. Запитання

    Кількість балів: 1

    Вірус кліщового енцефаліту містить:

    • РНК – вмісний
    • містить РНК і ДНК
    • має форму кулі
    • не переносить висушування
    • має гемаглютинувальні властивості
    Правильно
    

    Неправильно
    
12. Запитання 12 з 20

    12. Запитання

    Кількість балів: 1

    Резистентність вірусу кліщового енцефаліту:

    • стійкий до низьких температур
    • у молоці зберігається до 2-х місяців
    • чутливий до високих температур
    • чутливий до хлораміну – 3% р-н знешкоджує вірус за 5 хв.
    • все перераховане вірне
    Правильно
    

    Неправильно
    
13. Запитання 13 з 20

    13. Запитання

    Кількість балів: 1

    Вірус кліщового енцефаліту має тропність до:

    • клітин головного і спинного мозку
    • макрофагів
    • клітин печінки
    • лімфоїдних тканин
    • правильної відповіді немає
    Правильно
    

    Неправильно
    
14. Запитання 14 з 20

    14. Запитання

    Кількість балів: 1

    Природний резервуар вірусу КЕ:

    • іксодові кліщі
    • земноводні
    • мавпи
    • кажани
    • змії
    Правильно
    

    Неправильно
    
15. Запитання 15 з 20

    15. Запитання

    Кількість балів: 1

    Передача кліщового енцефаліту від людини до людини можлива:

    • ні
    • так
    Правильно
    

    Неправильно
    
16. Запитання 16 з 20

    16. Запитання

    Кількість балів: 1

    Природні осередки КЕ в Україні:

    • Полісся, Карпати
    • степи Приазов’я
    • басейн Дніпра
    • Одещина
    • немає правильноїї відповіді
    Правильно
    

    Неправильно
    
17. Запитання 17 з 20

    17. Запитання

    Кількість балів: 1

    При первинному інфікуванні в продному осередку маніфестна форма КЕ викає у:

    • 5% інфікованих
    • 55% інфікованих
    • 95% інфікованих
    • абсолютно у всіх
    • все невірно
    Правильно
    

    Неправильно
    
18. Запитання 18 з 20

    18. Запитання

    Кількість балів: 1

    Якими методами можна підтвердити діагноз КЕ?

    • виділення вірусу з крові,ліквору на клітинах ПЕС
    • ІФА, РНІФ
    • ПЛР
    • КТ, МРТ
    • все перераховане
    Правильно
    

    Неправильно
    
19. Запитання 19 з 20

    19. Запитання

    Кількість балів: 1

    Який імунітет виробляється після перенесеного КЕ?

    • стійкий імунітет
    • нетривалий типоспецифічний
    • нестерильний
    • не виробляється
    • немає правильної відповіді
    Правильно
    

    Неправильно
    
20. Запитання 20 з 20

    20. Запитання

    Кількість балів: 1

    Профідактика КЕ:

    • знищення кліщів
    • захист від нападів кліщів
    • термічна обробка молока
    • щеплення живими або рекомбінантними вакцинами
    • всі відповіді правильні
    Правильно
    

    Неправильно
    

Ситуаційні завдання:

Задача 1

До лікаря загальної практики звернувся пацієнт із сильним кашлем, який триває 4 дні, задишкою, головним болем, міалгією. При обстеженні хворого виявлено підвищення температури тіла до 38,5°C. ВООЗ оголосила пандемію коронавірусної інфекції.

1. Який диференційний діагноз може провести лікар?
2. Які дані епідеміологічного анамнезу слід уточнити?
3. Яким чином можна підтвердити діагноз?

Задача 2

Чоловік 50 років 10 березня 2020 року повернувся з Італії з сином, невісткою та онукою. Хворіє на цукровий діабет 2 типу 10 років. При первинному обстеженні у невістки виявлена температура 37,5°C, скарги на біль у горлі, ломоту в тілі.

1. Які заходи слід виконати відносно хворої?
2. Які заходи слід виконати відносно родини хворої?
3. Хто з контактних найбільш сприйнятливий до COVID-19?

Задача 3

Чоловік 34 років повернувся з ендемічного для COVID-19 регіону 3-го лютого 2020 року. Стан задовільний.

1. Скільки повинна тривати самоізоляція у даному випадку?
2. Які протиепідемічні заходи повинен прийняти чоловік для уникнення ймовірного зараження його родини та інших контактних осіб?
3. Що повинен зробити чоловік у першу чергу при виникненні симптомів інфекційного захворювання?

Еталони відповідей до завдань

Задача 1

1. Лікар може запідозрити ГРВІ, негоспітальну пневмонію, атипову пневмонію, коронавірусну інфекцію тощо.
2. Слід уточнити чи не відвідував хворий протягом останніх 14 днів регіони ендемічні з коронавірусу, чи не мав контакт з людиною з респіраторними симптомами, яка подорожувала закордон або з підтвердженим діагнозом коронавірусної інфекції, уточнити контакт із зараженими матеріалами.
3. Діагноз підтверджується за допомогою ПЛР (назофарингеальний та орофарингеальний мазок, мокротиння, рідину після промивання бронхів, кров) або ІФА (наявність в крові пацієнта IgM до збудника)

Задача 2

1.  Жінка повинна бути госпіталізованна у інфекційне відділення та ізольована в індивідуальний бокс.
2. Родина хворої повинна бути ізольована вдома, у випадку відсутності симптомів, на 14 днів.
3. Найбільш сприйнятливим до даного захворювання із контактних осіб хворої є чоловік 50 років із ЦД 2 типу, дитина хворої може перехворіти безсимптомно.

Задача 3

1. 14 діб з моменту повернення.
2. Самоізоляція. Дотримання усіх санітарно-гігієнічних вимог.
3. Сповістити родичів і сімейного лікаря про своє захворювання.

Тестові завдання: