Правильна відповідь. Будь-яка пухлина молочної залози за відсутності морфологічної верифікації має бути видалена й досліджена гістологічно. Подібне втручання не є альтернативою терапевтичним заходам, але проводиться у зв’язку з можливістю діагностичної помилки.

Правильна відповідь. Діагностика раку молочної залози має включати обов’язкове клінічне, рентгенологічне й морфологічне обстеження, що є визначальним у встановленні ступеня поширеності процесу й виборі тактики лікування. Враховуючи агресивність всіх використовуваних при раку молочної залози методів лікування (хірургічне, променеве, хіміогормонотерапія), спеціальне лікування раку молочної залози не може бути почате без морфологічної верифікації діагнозу.

Правильна відповідь. Для того, щоб відрізнити рак від локалізованої мастопатії визначають симптом Кеніга: долонею притискують молочну залозу до грудної стінки так, щоб ущільнена ділянка опинилась у поглибленні між тенаром і гіпотенаром. При раку відчуття щільного утворення зберігається (позитивний симптом Кеніга), при мастопатії – зникає (негативний симптом Кеніга)

Правильна відповідь. Для визначення вмісту в пухлині молочної залози рецепторів до естрогену і прогестерону використовують імуногістохімічний аналіз із застосуванням моноклональних антитіл. Цей метод вважається нині найбільш достовірним і дозволяє отримати не тільки якісну, але й кількісну характеристику досліджуваного морфологічного матеріалу.

Правильна відповідь. За типом зростання пухлини, що й визначає клінічну форму захворювання, розрізняють вузлуваті й дифузні форми РМЗ.
Вузлуваті:
1. Раки, що ростуть місцево-інфільтративно. Це добре виражені пухлинні вузли, від яких у тканину молочної залози, в підшкірну клітковину, в шкіру розповсюджуються тяжі пухлинних кліток. Часто наявні позитивні шкірні симптоми, рухомість обмежена.
2. Відокремлено зростаючі раки. Відрізняються чіткими межами, горбистою поверхнею розміри – до 10 і більше см.
Дифузні форми:
1. Дифузно-інфільтративна форма характеризується значним розповсюдженням у тканину молочної залози.
2. Набрякова форма вирізняється набряком частини або всієї молочної залози (збільшення її розмірів).
3. Набряково-інфільтративна форма – поєднання значного розповсюдження в тканину молочної залози й набряку.
4. Лімфангітична форма. Специфічним є зростання пухлини вздовж просвіту лімфатичних судин.
5. Панцирний рак характеризується розповсюдженням пухлини за межі молочної залози на шкіру й підшкірну клітковину передньої грудної стінки.
6. Інфламаторний рак (бешихоподібний, маститоподібний).

Правильна відповідь. За міжнародною класифікацією злоякісних пухлин за системою TNM при раку молочної залози метастази в надключичні лімфовузли на боці ураження трактують як M1.

Правильна відповідь. За міжнародною класифікацією злоякісних пухлин за системою TNM при раку молочної залози первинна пухлина, незалежно від розмірів, за наявності набряку у вигляді “лимонної кірки” визначається як Т4. «Спаяні» між собою метастатичні лімфовузли в пахвовій ділянці на боці ураження – N2. Метастази в надключичні лімфовузли є віддаленими – М1.

Правильна відповідь. При пухлині до 3 см у найбільшому вимірюванні, зовнішній локалізації у молодої жінки виправдано виконання радикальної резекції молочної залози.

Правильна відповідь. Безконтрастна мамографія є обов’язковим діагностичним методом для виявлення раку молочної залози. Інші спеціальні дослідження (УЗД, термографія, діафаноскопія, артеріографія тощо) широкого застосування на практиці не знайшли.

Правильна відповідь. Проліферативні зміни тканини молочних залоз визначаються поєднанням наступних етіологічних моментів: супутні або перенесені захворювання геніталій несприятливі чинники репродуктивного характеру дисфункція печінки порушення функції щитовидної залози тривалі й важкі психотравмуючі ситуації. Ці чинники знаходяться в складному, взаємозумовленому зв’язку, утворюючи загальний преморбідний фон.

Правильна відповідь. Рак Педжета – атипова форма раку молочної залози. Розвивається з епітелію на межі протоків молочної залози й шкіри. Локалізується в ділянці соска й ареоли.

Правильна відповідь. Показання до радикальної резекції молочної залози – пухлина Т1 або Т2 до 3 см у найбільшому вимірюванні при великих розмірах молочної залози, зовнішній або внутрішній локалізації, при N ≤ 1, за відсутності множинних мікрокальцинатів на мамограмі та інших ознак множинного раку молочної залози.

Правильна відповідь. При пухлинах до 2 см в найбільшому вимірюванні, розташованих у зовнішніх відділах молочної залози переважно виконуються органозберігаючі операції з післяопераційною променевою терапією, оскільки збільшення обсягу операції в такій ситуації не впливає на виживаність, але погіршує якість життя пацієнток.

Правильна відповідь. У разі прямого розповсюдження пухлини на передню грудну стінку органозберігаючі операції виконувати не можна. Показана РМЕ з видаленням обох грудних м’язів (за Холстедом).

Правильна відповідь. При місцево-поширеному й метастатичному раку молочної залози лікування має бути системним і агресивним, з використанням гормоно- й поліхіміотерапій. Питання про операцію або променеву терапію вирішується індивідуально, залежно від ефективності системного лікування й стану пацієнтки.

Правильна відповідь. Радикальна мастектомія за Пейті – видалення молочної залози, малого грудного м’яза, клітковини з лімфовузлами пахвової, підлопаткової та підключичної ділянок.

Для моніторингу в процесі терапії раку молочної залози й у радикально пролікованих хворих використовують визначення пухлинного маркера СА 15-3.

Правильна відповідь. Стандартом лікування місцеворозповсюдженого раку молочної залози є передопераційна променева терапія в режимі динамічного фракціонування і/або неоад’ювантна хіміогормонотерапія з подальшою РМЕ і післяопераційною хіміогормонотерапією.

Правильна відповідь. Курс концентрованого опромінювання передбачає обробку пухлини й реґіонарних лімфатичних вузлів разовою осередковою дозою по 4–5 Гр щодня, доводячи сумарну дозу до 20–25 Гр. Ці величини доз за ізоефектом еквівалентні дозам, що використовуються в режимі класичного їх фракціонування. Обов’язковою умовою є виконання операції не пізніше трьох діб (72 години) після закінчення опромінювання.