До передракових змін відносять вогнища розростання атипії незрілого епітелію незапального характеру, що виникають часто мультицентрично й не виходять за межі базальної мембрани. У шийці матки передраком є дисплазія, особливо її важка форма.

На II Міжнародному конгресі з патології шийки матки і кольпоскопії (1975 р.) для позначення поняття дисплазії прийнято термін «цервікальна інтраепітеліальна неоплазія (CIN)».

Прийнято розрізняти три ступеня CIN: легкий, помірний і важкий (рис. 3). 57 % CIN I спонтанно регресують, 32 % зберігаються у вигляді CIN I протягом тривалого часу, 11 % прогресують в CIN II–CIN III і лише 0,5 % – в інвазивну карциному. На відміну від дисплазії слабкого ступеня, CIN III перетворюється на інвазивний рак в 12 % випадків протягом 2-х років, а регресує досить рідко.

Рис. 3. Цервікальна інтраепітеліальна неоплазія (CIN)

Початкові стадії РШМ мають безсимптомний перебіг. При подальшому розвитку хвороби з’являються контактні кровотечі з піхви, менорагії, альгодисменореї та болі у малому тазу.

Діагностика РШМ починається з огляду в дзеркалах (рис. 4), бімануального дослідження.

Рис. 4. Карцинома шийки матки

Вагінальне дослідження дозволяє визначити ущільнення шийки та її розміри. До характерних особливостей ракового ураження відносять щільність пухлини, слабка кровоточивість, втрата еластичності й крихкість.

Остання специфічна риса пухлинної тканини виявляється пробою Хробака – при натискуванні на підозрілу ділянку тканини ґудзиковим зондом товщиною 2 мм він легко провалюється в її товщу.

Як підсобна діагностична міра використовується проба Шиллера – виявлення здатності покриву шийки матки сприймати забарвлення йодом. Для цього до осушеної шийки матки 2–3 рази підряд прикладають на 2 хвилини ватні кульки, змочені розчином Люголя. Ділянки шийки з нормальною слизовою забарвлюються у темно-бурий колір. Ділянки, уражені пухлиною, виділяються блідими плямами з різко окресленими межами.

Застосовують також кольпоскопію з отриманням матеріалу для цитологічного або гістологічного дослідження. «Пап-мазки» дозволяють виявити дисплазію та доклінічні форми раку (0–Іа стадії), коли шийка не має візуальних змін. Кольпоскопія (КС) – один із провідних методів обстеження шийки матки за допомогою оптичного приладу – кольпоскопу (бінокуляра, обладнаного сильним джерелом світла).

Рис. 5. Рак шийки матки (кольпоскопія)

Останнім часом набула поширення полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР) для ідентифікації високо онкогенних типів вірусів. Частота виявлення ДНК вірусу папіломи людини при внутрішньоепітеліальному РШМ перевищує 90 %.

Для з’ясування розповсюдженості пухлинного процесу використовують такі методи:

• УЗД статевих органів та органів черевної порожнини, заочеревинних і тазових лімфатичних вузлів, сечовивідних шляхів;
• рентгенологічне обстеження органів грудної клітки;
• цистоскопію та ректороманоскопію;
• для уточнювальної діагностики використовують комп’ютерну томографію, іригоскопію, екскреторну урографію.

Класифікація раку шийки матки за системою TNM (код МКХ-0 – С53)

* наявності лише бульозного набряку недостатньо для класифікації пухлини як Т4.

G – Гістопатологічна градація:

• GX – ступінь диференціації не може бути визначений;
• G1 – високий ступінь диференціації;
• G2 – середній ступінь диференціації;
• G3 – низький ступінь диференціації;
• G4 – недиференційована пухлина.

 Групування за стадіями

Неухильне зростання занедбаності РШМ, а також збільшення захворюваності серед жінок молодого віку диктують необхідність розробки нових і вдосконалення вже існуючих методів хірургічного, комбінованого й комплексного лікування хворих РШМ.

Питання про лікування РШМ, залежно від стадії захворювання, нині не викликає сттєвих розбіжностей серед дослідників і клініцистів.

Разом з тим, у зв’язку з молодшим віком хворих РШМ, у порівнянні з іншими локалізаціями гінекологічного раку, гостро постає питання про органозберігаюче лікування.

До органозберігаючих операцій при РШМ відносять: конусовидну електроексцизію, ножову конізацію та ампутацію шийки матки, лазерну й ультразвукову конусовидну ексцизію, радіохірургічний метод (“сургітрон”).

Органозберігаюче лікування має бути радикальним і виконуватись тільки за певних умов: мінімальна інвазія пухлини в строму (до 2–3 мм); відсутність інвазії в судини й пухлини по краю резекції; плоскоклітинний рак (високо- або помірнодиференційований); вік до 40 років; наявність досвідченого морфолога у клініці; можливість динамічного спостереження. Виконання таких операцій можливе тільки в спеціалізованих стаціонарах.

Вакцинотерапія у профілактиці РШМ

У 2006 році в Америці почалось виробництво першої вакцини проти цервікального раку (РШМ).

Препарат має назву Gardasil; виробляє його компанія Merck & Co. Розрахований на прийом дівчатами й жінками віком від 9 до 26 років. Курс лікування триває півроку й коштує близько 360 доларів США. Виробництво й застосування препарату Gardasil дозволене після закінчення піврічної програми клінічного тестування, в якій брали участь 21 тисяча жінок різних країн світу.

Під час випробовувань Gardasil, за даними FDA, продемонстрував майже стовідсоткову ефективність у профілактиці папіломавірусних інфекцій (human papillomavirus – HPV), результатом яких стає поява генітальних бородавок, а вони, в свою чергу, здатні призводити до раку.

Новий препарат, за словами фахівців, ефективний проти чотирьох типів HPV: 6, 11, 16 та 18.

Досвід практичної роботи переконує, що якби усі жінки, які належать до групи ризику, за відсутності симптомів регулярно проходили обстеження у гінеколога, можна було б досягти значного зменшення захворюваності й смертності від РШМ.

Для досягнення цього необхідно, щоб жінки були охоплені санітарно-просвітницькою й були зацікавлені стежити за станом свого здоров’я; два нормальних цитологічних результатів мають підтверджуватись наступними обстеженнями кожні 3 роки. Персонал гінекологічних консультацій повинен бути підготований для правильного виконання забору мазків на цитологічне дослідження та їх інтерпретації («Пап-тест»). Необхідна також координація та відповідне фінансування з боку системи охорони здоров’я всіх діагностичних і лікувальних заходів.

Програма скринінгу раку шийки матки розроблена для того, щоб виявити аномальні цервікальні клітини на ранній стадії розвитку, коли вони можуть бути видалені до того, як розвинеться рак.

Спочатку скринінг проводиться через 3 роки після першого сексуального контакту або по досягненні 21 року, в подальшому – щорічно до 65-річного віку.

Скринінг забезпечує достатній захист, якщо повторюється регулярно. Після широкого розповсюдження скринінг-тесту, розробленого у 1950 році Джорджем Папаніколау (заснований на отриманні мазка з шийки матки, відомий як Пап-тест), кількість летальних випадків від раку шийки матки в країнах, де використовують цей тест, знизилась приблизно у 10 разів.

Отже, РШМ – це злоякісна пухлина, виникнення інвазивних форм якої може бути попереджене. Випробувані методи морфологічної та ендоскопічної діагностики, вживані на етапах скринінгу, вирішують основні діагностичні проблеми.

У 1964 році Ч. Камерон писав: “якщо жінка вмирає від РШМ, то хтось ще, окрім раку, повинний у її смерті”. Автор підкреслює, що застосування сучасних методів діагностики має звести до мінімуму смертність від РШМ.